Нещодавно ЗМІ розповіли про 67-річної Зої Лукас, яка вже протягом сорока років живе на безлюдному острові Сейбл. Острів в 34 квадратних кілометра, покритий туманом 127 днів у році, знаходиться на віддалі від Канади.
На острові немає нікого, крім 400 коней, 300 тисяч сірих тюленів і приблизно 350 видів різних птахів.
Зої закохалася в острів ще студенткою, коли побувала тут в 21-річному віці. І ця любов була настільки сильна, що Лукас вирішила остаточно перебратися на Сейбл, зробивши його своїм домом: «Я стенала і скаржилася, так мені хотілося знову туди приїхати. Спочатку я поїхала на острів заради коней».
Жінка вивчає екологію острова і коней, збирає черепи тварин. Вона працює з вченими, які намагаються зрозуміти, як тварини змогли вижити і пристосуватися до такої суворої середовищі. Коней на острів завезли в XVIII столітті для сільськогосподарських робіт.
У 2013 році Сейбл отримав статус національного заповідника. На острів можна потрапити двома способами: або на човні, або на чартерному літаку. Зої рідко повертається в рідне місто Галіфакс (Нова Шотландія, Канада), щотижня їй поставляють продукти.
Острів Сейбл має й іншу назву — кладовище Атлантики. Біля нього сталося більше трьохсот корабельних аварій. На берег хвилі постійно щось приносять, і за сорок років Лукас знаходила тут всяке: холодильник, протез, каркас сдувшегося повітряної кулі, ящик перців.
Зої каже, що вона ніколи не відчувала себе самотньою і ніколи не відчує: поки у неї є бінокль, щоб милуватися приголомшливою дикою природою.
