Міжнародна група фахівців у складі датських і американських фахівців вивчила генетичні матеріали гренландських ескімосів — інуїтів.
В ході проведених досліджень були виявлені тривожні фактори: порівняно з іншими дослідженими популяціями, серед представників цього народу поширене найбільше число небезпечних генетичних мутацій. Як вважають генетики, вся справа в нечисленності інуїтів.
Інуїти — це корінні жителі приполярних районів Канади і Гренландії. Гренландські ескімоси ще називають себе калаалитами. До инуитами також зараховують себе близько 2000 чоловік, що проживають на Чукотці. Вони говорять на инуитском мовою эскимосско-алеутської мовної сім'ї і входять до складу більш численної групи народів — ескімосів. Як вважають антропологи, предки гренландських інуїтів переселилися на північно-схід з території Аляски приблизно в X столітті. А до XV століття вони вже населяли узбережжя Гренландії, полюючи на морських ссавців і промишляючи ловом риби. Зараз чисельність цього народу становить близько 50 000 чоловік. Як вважають учені, сьогодні генофонд народу зазнає на собі наслідки так званого «ефекту пляшкового горлечка». Він проявляється у скороченні генетичної різноманітності народу з причини скорочення чисельності його представників. Навіть незважаючи на те, що сьогодні чисельність інуїтів досить висока, всі вони з генетичної точки зору є близькими родичами. Як вважають дослідники, всі сучасні представники цього народу є нащадками невеликого числа інуїтів, яким вдалося вижити після різкого скорочення чисельності приблизно 20 000 років тому. З цієї причини, а також із-за відносної ізоляції цих народів від споріднених їм груп, інуїти опинилися на межі генетичного виродження.
«Ефект пляшкового горлечка» також характерний і для представників тваринного світу. Найбільш відомими прикладами є види ссавців, винищення яких призвело до різкого скорочення чисельності. Це біловезька популяція зубра, сайгаки, кінь Пржевальського та багато інших. В ході подальших спроб відновити популяцію з невеликого числа представників, вчені стикалися з низкою проблем, пов'язаних з низьким генетичним різноманіттям складових її особин.
Коли дослідники проаналізували геноми 18 гренландських інуїтів, то виявили високий відсоток негативних мутацій серед представників цієї групи. Такої кількості різного роду відхилень не спостерігається більше ні в одного іншого етносу. Як вважають генетики, народи з низьким генетичним розмаїттям не тільки схильні до великої кількості захворювань, але і більш уразливі до різноманітних змін навколишнього середовища, в тому числі і техногенного характеру. Фахівці також сподіваються, що подальше вивчення цього народу дозволить просунутися у дослідженні генетичних захворювань людей та пролити світло на інші загадки гена.
