В індійському штаті Аруначал-Прадеш, що в північно-східній частині країни, в надзвичайно родючій долині на висоті близько 1,5 кілометрів над рівнем моря живе дивовижний народ апатани. Вони не користуються грошима, а мірою вартості тут досі виступають продукти, вони моляться небесним світилам, вірять шаманів і вирощують коропів в рисових полях. Здавна цей народ дбав про свою долині і здобув славу кращих хліборобів у Аруначале.
Чисельність племені невелика і складає близько 26 000 чоловік. Всі вони вірять в язичницьку релігію Доньї-Поло, у якій Сонце втілює жіночу сутність, а Місяць — чоловічу.
Жінки апатани завжди вважалися найкрасивішими в Аруначале, і занадилися як-то чоловіки сусідніх племен красти їх собі в дружини прямо з полів. Тоді старійшини народу вирішили боротися з крадіжками наречених. Вони змусили дівчат нанести на обличчя татуювання, а також зробити на носі надрізи і вставити в них пробки, які називалися Yaping Hullo. За переказами, побачивши жінку з настільки спотвореним обличчям, викрадачі її не чіпали.
Ця давня традиція діяла в апатани аж до 1970-х років, поступово сходячи нанівець. Однак фотограф Сезарі Вышински зміг побувати в племені і зробити приголомшливі знімки жінок, застали давній звичай. Разом з цими літніми жінками зникне в історії і ціла епоха життя дивного народу.
