Пише блогер Володимир Жога:
Якщо в деяких країнах пам'ятки буквально висмоктують з будь-якого старого каменю, то в Індії таких проблем немає. Тут куде не плюнь, попадеш в який-небудь древній храм, палац або місто. Тут всяких стародавніх руїн так багато, що на дрібні навіть уваги ніхто не звертає. Інша справа що-те дійсне велике і значуще!!!
І руїни древнього міста Хампі — як раз такий випадок! Величезні розкопки на площі понад 30 кв. км, найдавніші храми і палаци, історія та легенди, велич і занепад... Хампі по праву стоїть в одному ряду з головними індійськими пам'ятками, а його колісницю ви обов'язково побачите на індійських туристичних проспектах. Так що це за Хампі? Чим він відомий? І що там цікавого?
Насправді Хампі — це лише невелика індійське село, розташована біля руїн стародавнього міста Віджаянагара, який був столицею дуже великої і могутньої колись Віджаянагарской імперії. Місто було великим і у часи свого розквіту, в 15-16 століттях налічував близько 500 тис. мешканців, а його площа становила близько 30 кв. кілометрів! Кажуть, що за своїм розмахом він навіть перевершував Рим часів розквіту Римської імперії. Але в кінці 16 століття імперія прийшла в занепад, мусульманські війська захопили місто і практично повністю його зруйнували, так що від стародавньої столиці залишилися лише величні руїни, розкидані по величезній території.
З 1986 року місто Віджаянагара (під ім'ям Хампі) входить до спадщини ЮНЕСКО, його активно розкопують і реставрують, і він по праву є одним з найцікавіших історичних місць в Індії, та що там Індії світу! Площа розкопок величезна, тому пішки Ви навряд чи встигнете подивитися навіть його головні визначні пам'ятки. Краще все ж переміщатися на транспорті або взяти рикшу, який виступить ще й гідом).
Самим головним, найдавнішим і найвідомішим місцем в Хампі є храм Вірупакші, звідки, як правило, і починається відвідування руїн стародавнього Віджаянагара. Храм присвячений Вирупакше — одного з втілень бога Шиви, хоча, за великим рахунком, це просто храм Шиви.
Багато хто вважає, що ось ця величезна піраміда і є храм (або його дах), але це не так. Ця «піраміда» насправді називається гопурам (або гопура), і це всього лише ворота в храм. Так-так, саме ворота! І ці ворота, як правило, набагато яскравіше і вище, ніж самі індуїстські храми! А сенс гопурама полягає в тому, що, проходячи через ворота, ти як би очищаєшся і в храм входиш з чистою душею.
Гопурамы часто рясніють статуями всіляких індуїстських божеств, а на воротах Вірупакші можна ще й трохи сценок еротичного змісту поспостерігати. Це звичайно не «храм Камасутри», але теж досить відверто.
Храм почав будуватися в 11-12 століттях, але його нинішній вигляд був сформований вже в 15 ст. Храм, як і місто, був зруйнований і пограбований мусульманами, і лише на початку 19 століття його відреставрували, а також відновили північний і південний гопурамы (ворота). Територія його величезна, і крім самого храму тут є і басейн, і кухня, і палати, а під храмом протікає річка Тунгабхадра, яка асоціюється з дружиною Вірупакші — Пампою.
Храм Вірупакші, незважаючи на те, що є музеєм, чинний, і це одне із самих священних місць паломництва для індуїстів. У цьому храмі завжди багато народу, причому саме не туристів, а місцевих індусів-паломників, які приїжджають сюди з усієї Індії.
А найбільше скупчення прочан можна побачити під час весільного фестивалю Вірупакші і Пампи, який проходить у грудні. Що тут діється під час фестивалю, навіть страшно уявити... Але впевнений, буде дуже барвисто і дуже людно!
А це вже залишки стародавніх джайнських храмів. Трохи від них залишилося, на жаль...
Зате збереглася величезна статуя Нарасімха — ще одного з втілень Вішну. То мусульмани пожаліли її, то вона виявилася дуже міцною і її просто не змогли зруйнувати, але збереглася вона практично ідеально!
Здається, що ми йдемо довгим кам'яним коридором, а насправді це древній базар, торгові ряди, на яких всього півтисячі років тому велася жвава торгівля. А зараз це дійсно лише мертвий кам'яний тунель...
І пройшовши крізь цей довгий коридор торгових рядів, ми потрапляємо у другій за значимістю і популярності храм в Хампі — Виттхала.
Гопурам в храм Витхала зроблені з червоного каменю і колись виглядали монументально і дуже красиво. Але зараз ми можемо лише помилуватися їх нижньою частиною, яка в цілому збереглася досить непогано. На відміну від головного храму, ці ворота не відновили.
А ось, власне, і сам храм Витхала, ну або точніше те, що від нього залишилося... На відміну від Вірупакші цей храм не діє і працює як музей. Хоча ніхто не заважає вам помолитися, місце-то все одно святе.
Витхала — це не просто храм, а цілий храмовий комплекс, присвячених богу Виттхалу, одного з втілень бога Вішну. Крім головного храму тут є декілька будівель для музичних, танцювальних та поетичних збірок. Так-так, стародавні індуси були дуже виховані і освічені, не гірше ніж в Стародавньому Римі, з яким дуже часто порівнюють Хампі. А де ще потанцювати або поспівати, як не на території храму? Адже саме храми були місцем масових скупчень в стародавній Індії.
В одному із залів храмового комплексу ми знаходимо такі ось колони, які чомусь дуже і дуже сильно затерті. Виявляється, це знамениті «музичні колони», а затерті вони тому, що на них постійно грають. Хоча як грають, просто постукують, як по барабанам. Але колони і правда звучать, і при певному навику можна навіть зіграти на них мелодію. Всього в храмі 56 музичних колон, кожна з яких звучить по-своєму. Почути «музику» колон можна небудь, коли дме вітер, або постукуючи по них. На щастя для «гри» виділено лише кілька колон (ось цих затертих), а до решти навіть торкатися заборонено! А так як на цих пограти може кожен, то їх вже затерли до чорноти)
Є до речі повір'я, що той, хто почує як співають ці колони, виконає свої найпотаємніші бажання! Ну чим не зайвий привід сюди приїхати?
Ну а головним символом храму Витхала (та й мабуть всього Хампі) є, звичайно ж, велика кам'яна колісниця бога Вішну. Її ви побачите на всіх проспектах, сувенірах і рекламних плакатах, присвячених Хампі, та й взагалі пам'ятками південної Індії. Колісниця дійсно красива і унікальна, а найголовніше — вона відмінно збереглася!
Везуть колісницю, звичайно ж, священні в Індії тварини — слони, причому радісно так везуть, хоча колісниця в рази більше за них.
А її колеса зроблені у вигляді квіток лотоса, і найдивовижніше, що вони зроблені саме як колеса і крутяться, так що глибоко теоретично ця колісниця могла б і поїхати по-справжньому (а може бути, коли-то і їздила). В Індії на святах частенько можна побачити ось такі вози, тому у всіх туристів виникає питання: «Їздить ЦЯ колісниця?» Але ні, ця стоїть тут уже давно і не рухається ні на сантиметр, тим більше колеса зафіксували, щоб туристи їх не крутили.
А тепер відправимося в так звані королівський район Хампі. Тут 500 років тому мешкала еліта стародавнього міста, самі найбагатші раджі і, звичайно ж, махараджа зі своєю сім'єю. Майже всі будинки і королівські покої були зруйновані, крім одного — прекрасного «Лотосового палацу».
Цей палац у вигляді прекрасної квітки махараджа збудував для своєї дружини, а в його архітектурі переплелися індійські та ісламські мотиви.
А ось це не палац, як може здалеку здатися. Та й взагалі, ця споруда не для людей....Це житло для слонів!
Я коли побачив це споруда, взагалі прийшов в шок! Така розкіш для слонів! Лотосової палац махараджі злегка меркне в порівнянні з цими слоновьми хоромами! Ось як в стародавній Індії шанували слонів, тим більше королівських!
Як я вже говорив, територія Хампі (або точніше Виджаянагары) величезна, подивитися її всю за один день практично неможливо. Я побачив і показав лише самі знаметые її місця, і пам'ятаю, як ми проїжджали повз багатьох інших храмів, навіть не зупиняючись біля них. Тут, як мені відомо, до цих пір ведуться розкопки, і думаю, незабаром розкопають ще багато цікавого. Так що не пропустіть це унікальне місце, тим більше з Гоа до Хампі не так вже й далеко)
Фотографії та текст — Джерело
