Пише блогер Станіслав Казнов:
Північні пляжі — це моя окрема любов. Замість піску — величезні валуни, замість загоряють в бікіні — альбатроси, а замість сонця — суворе, похмуре небо, просякнуте солоним повітрям. Велика кількість і різноманіття форм і забарвлень рельєфу вражає уяву. Теріберка та її околиці приваблюють, напевно, ще й тому. Первозданність, незайманість природи, де ти залишаєшся з нею наодинці. В цьому пості покажу жовтневі замальовки узбережжя. Камені, камені і ще раз камені...
Жовтнева тундра — це буйство фарб. Дощова вода, заповнюючи ямки і заглибини в рельєфі, робить його фантастичним. Микроозерца, куди ні подивися...
Знайшов нову для себе локацію. Звідси спробую наступного разу половити сяйво, спустившись нижче до валунах.
Вид на неї збоку.
Майже басейн)) Відпочивайте на курортах заполярного краю!
На багатьох поверхнях залишаються сліди часу...смуги і лінії...скільки їм років? Мільярди?
Колір каменів сильно залежить від освітлення. Деякі ракурси з точки зору кольору непередбачувані...
В контровому світлі ділянка зелених скель.
А ось так учасник нашого фототуру ловив хвилі. Місцями було звичайно за нього хвилююче.
Ямки, заповнені водою, це як скриньки з скарбами. У кожній лежать камінці різних форм і кольорів.
Насиченість форм цегляних відтінків. Один з моїх улюблених квітів.
Фотографії та текст — Джерело
