У часи правління Рамсеса II, більше 3 тисяч років тому, в скелі Абу-Сімбел на західному березі Нілу були висічені два величних давньоєгипетських храму в честь самого фараона і цариці Нефертарі, його першої дружини. Весь цей час пам'ятник Стародавнього Єгипту стояв нерухомо, поки в середині 20-го століття його спокій не порушили.
Тоді уряд країни вирішив, що для врегулювання повеней, а також для забезпечення Єгипту електроенергією на річці Ніл необхідно побудувати греблю. Ось тільки, як з'ясувалося згодом, така затія загрожувало затопленням скелі Абу-Сімбел. Щоб зберегти цінну пам'ятку, єгипетські і суданська влада в 1959 році звернулися за допомогою в ЮНЕСКО.
План був таким: перенести кам'яних велетнів подалі від Нілу, на спеціально створений штучний пагорб. Так почалася найбільша в історії багатонаціональна інженерно-археологічна операція з порятунку Абу-Симбела. У 1964 році за допомогою різних інструментів і техніки пам'ятники розрізали на 20-тонні блоки й перенесли на нове місце. Наступним завданням було зібрати Абу-Сімбел заново. Точність збірки була максимальна, розбіжності вирішувалися не більше ± 5 мм, при цьому орієнтація по сторонах світу також була збережена.
Перенесення статуй і пам'ятників обійшовся в 40 мільйонів доларів і завершився лише в 1968 році. Однак роботи тривали і після цього, аж до 1980 року. За цей час було проведено 40 технічних місій, а з п'яти континентів були переміщені 22 пам'ятника та комплексу. В подяку за таку неймовірну допомогу уряд Єгипту подарувало основним країнам-помічникам чотири храми. Саме так храм Дендур потрапив у музей Метрополітен в Нью-Йорку.
