Ідея створення каналу, який би з'єднав Атлантичний і Тихий океан, вперше виникла ще у XVII столітті. Це значно прискорило б доставку вантажів, а також скоротило б транспортні витрати. Примітно, що проекти будівництва каналу через озеро Нікарагуа (Нікарагуанський канал) і на території сучасної Панами (Панамський канал) довгий час існували незалежно одна від одної й активно обговорювалися в політичних і ділових колах. Головним ініціатором і спонсором будівництва каналу виступали США.
Після тривалих переговорів в умовах непростої політичної та військової ситуації в регіоні Сполученим Штатам вдалося домогтися виключного права на будівництво та подальше володіння каналом. Результатом цього став запуск у 1914 році Панамського каналу, який, здавалося б, назавжди перекреслив плани по будівництву свого конкурента — Нікарагуанського судноплавного шляху.
Але зростаючі обсяги світової торгівлі та висока завантаженість Панамського каналу вже до кінця XX століття призвели до того, що питання про будівництво Нікарагуанського двійника став все частіше виникати на багатьох міжнародних переговорах. Цього разу ініціатором та ідейним натхненником будівництва виступав Китай, хоча США і Євросоюз також беруть участь у проекті під назвою «Великий трансокеанський канал Нікарагуа».
Влітку 2012 року керівництво Нікарагуа схвалив будівництво майбутнього каналу на своїй території. Загальна протяжність дороги складе 278 кілометрів, 105 з яких пройдуть по акваторії озера Нікарагуа, а частина, що залишилася — по руслах річок і по суші. Таким чином, загальна протяжність каналу, який доведеться прокладати по суші, складе близько 45 кілометрів. У той час як Панамський канал мав «сухопутний» довжину 65 кілометрів, при загальній протяжності, становила 81,6 кілометра. У 2014 році розпочалися будівельні роботи, які не всіма були сприйняті однозначно і супроводжувалися акціями протесту.
Основну стурбованість екологів і місцевого населення викликає стан озера Нікарагуа, яке стане найважливішим транспортним вузлом каналу. Як відомо, судноплавство має негативний вплив на екологію будь-якого водоймища, а судноплавство в таких масштабах може призвести до катастрофи. Згідно з попередніми розрахунками, щороку майбутній канал буде пропускати більше 5 000 судів. Неминуче забруднення паливом, шумове вплив, а також існуючий ризик аварій на танкерах, що перевозять вуглеводні, робить Нікарагуанський канал небезпечним для екосистеми озера. Крім загрози для безпосередніх мешканців озера, в небезпеці опиниться і населення Нікарагуа. Справа в тому, що озеро є найважливішим джерелом прісної питної води, а також водних ресурсів, що використовуються для зрошення сільськогосподарських полів. Крім загрози самому озеру будівництво каналу негативним чином позначиться на екосистемі тропічних лісів, прилеглих до території будівництва.
На тлі екологічних і політичних ускладнень, які виникли з моменту початку будівельних робіт, спорудження каналу довелося зупинити. На даний момент транснаціональна корпорація, офіс якої розташований в Гонконзі і яка володіє правами на реалізацію проекту, зупинила фінансування будівництва.
Матеріал є авторським, при копіюванні посилання на статтю або сайт mapme.club обов'язкова
