До того моменту, як європейці почали освоювати територію Австралії, на материку, за різними оцінками мешкало від 750 тисяч до 1 мільйона представників корінного населення. Сьогодні корінні австралійці живуть в містах і великих поселеннях і майже повністю асимільовані білим населенням країни. Їх землі зайняті численними фермами, а більшість з них не говорить рідною мовою. Це багато в чому відбулося завдяки тому, що в країні довгі роки проводилась політика вилучення дітей із сімей аборигенів.
Європейські колонізатори прибули в Австралію лише в кінці XVIII століття, а корінними жителями, які проживали на території материка і прилягаючих островів, були австралійські аборигени. Історія взаємин прийшлого населення і аборигенів багато в чому схожа з іспанським вторгненням в Америку.
Природні умови Австралії дуже специфічні. Центральну частину материка займають величезні посушливі простору, з мізерною рослинністю і відсутністю води. Велику площу займають піщані пустелі. Найбільш придатні для життя регіони розташовані на узбережжі Австралії, в основному на південно-сході.
Які прибули до берегів Австралії британські піддані заснували тут колонію. Спочатку вони освоювали узбережжя, зводили тут міста і порти. Прийшле населення вирубував зарості чагарнику і дерев під сільськогосподарські плантації і освоювало глиб континенту в пошуках золота. При цьому жили тут аборигени були змушені йти зі своїх споконвічних місць проживання в малопридатні для життя пустельні райони. Вони часто вмирали від європейських хвороб, до яких у них не було імунітету. Непоодинокими були і збройні сутички, які призводили до смерті корінних жителів Австралії. Вже до середини XIX століття, коли англійці стали абсолютними господарями континенту, залишки місцевих жителів були насильно переселені в резервації.
Для того, щоб асимілювати залишилися аборигенів, на державному рівні був прийнятий проект по вилученню дітей корінних австралійців з їх сімей. Представники австралійського федерального уряду і християнських місіонерів займалися руйнуванням сімей австралійських аборигенів аж до 70-х років минулого століття. У зв'язку з цим навіть виник спеціальний термін — «украдене покоління». Передбачається, що це відбувалося протягом як мінімум 70 років, з початку XX століття, хоча деякі дослідники вважають, що вилучення дітей проводилося вже в 1860-х роках.
Діти жили на території спеціальних інтернатів, де їм заборонялося розмовляти рідною мовою. Вони також не мали можливості бачитися зі своїми батьками. Дітей навчали англійської мови і давали їм початкову освіту, якого було достатньо для роботи на фермах або заняття іншою фізичною працею. Ці дії на офіційному рівні пояснювали як захист дітей аборигенів. Австралійські власті робили це нібито для того, щоб вберегти рештки корінних австралійців від повного вимирання і кровозмішення з білим населенням. Але більшість дослідників вважає, що відбувалося в Австралії аж до 1970-х років геноцидом представників австралійської раси. На користь цієї версії говорить і той факт, що Кевін Майкл Радд, депутат австралійського парламенту і прем'єр-міністр Австралії з 2007 по 2010 рік, приніс публічні вибачення у 2008 році за політику щодо аборигенів.
Сьогодні на території Австралії проживають близько 450 тисяч представників корінних народів континенту. Значна частина з них не говорить рідною мовою, а знає лише англійську. Більша частина аборигенів не володіє традиційними ремеслами і втратила здатність вести традиційне господарство, за винятком тих, що проживають в національних парках. Їх чисельність поступово зростає за рахунок високої народжуваності, але рівень їх життя суттєво нижче, ніж рівень життя білих австралійців.
