Кажуть, що в Саудівській Аравії у жінок більше заборон, ніж прав. При чому це повністю стосується усіх сфер життя: від заміжжя до користування громадським транспортом. Правила, які накладаються на жінок в цій країні, засновані на патріархальних законах шаріату. Але чи так все погано насправді, і як живе прекрасна половина людства з такими обмеженнями? Розповімо про найбільш неймовірних і шокуючих заборонах, з якими доводиться стикатися жінкам в арабській державі регулярно.
Жінки в Саудівській Аравії не можуть виходити на вулицю без чоловіка або чоловіка-родича — махрама. Тільки вони можуть підтвердити її особистість і дати дозвіл на влаштування на роботу, медичні процедури, заміжжя та інше.
З цього року жінкам Саудівської Аравії більше не заборонено водити автомобіль, проте дозвіл на це знову ж повинен дати їх махрам.
Жінкам заборонено користуватися громадським транспортом. Єдиним винятком є поїзд, але тут вони можуть їздити тільки в окремих вагонах. Більшість же змушений пересуватися пішки або на таксі.
Кожен регіон країни диктує жінкам різні за суворістю правила в одязі. Так, в особливо консервативних досі зобов'язують носити нікаб, що закриває все обличчя, крім очей. Сама одяг має бути з щільної, непрозорої тканини, максимально приховує вигини тіла, і вона повинна закривати всі крім кистей і стоп.
У Саудівській Аравії число жінок, що мають вищу освіту, перевищує число чоловіків, однак якість викладання в жіночих вузах далеко не висока. Крім того, більшість жінок після навчання як і раніше не працює.
Кількість жінок на ринку праці складає всього 17 відсотків. Щоб вийти на роботу, місцевим мешканкам потрібен дозвіл чоловіка, а кількість вакансій обмежена тими, де не треба багато спілкуватися з незнайомими особами чоловічої статі. Та й самі роботодавці не люблять працевлаштовувати жінок, адже їм доведеться облаштовувати для них окремі офіси і навіть входи.
Дівчаток в Саудівській Аравії часто видають заміж ще до настання статевого дозрівання, адже мінімальний шлюбний вік законом не обмежений. Формально примусові шлюби заборонені, але усі права на дитину старше 7 років належать батькові, а договір між ним і нареченим обов'язковий.
Жінка може спілкуватися з подругами тільки в жіночій половині будинку, яка носить назву «харім». Вхід в чоловічу половину їй суворо заборонений, а зв'язатися з чоловіком вона може тільки по внутрішньому телефону.
Втім, не тільки будинок ділиться на жіночу частину і чоловічу, а й громадські місця: транспорт, громадське харчування, пляжі і інше.
У жінки менше прав у всьому: при спадкуванні вона отримує вдвічі менше чоловіка, а то і зовсім виключається з числа спадкоємців, а щоб подати позов, їй потрібно привести відразу 6 свідків чоловічої статі.
Порушницям законів і традицій загрожує суворе покарання. При цьому можуть покарати навіть за звинувачення з боку релігійної поліції в спілкуванні з незнайомим чоловіком або недостатньої щільності одягу. В якості розплати можуть застосовуватися удари батогом, фізична розправа або тюремний термін. До речі, вийти з в'язниці жінка може тільки після прохання опікуна.
