У 1985 році Левон Аракелян вирішив зробити біля свого будинку погріб для картоплі на прохання дружини. 44-річний чоловік працював молотком і долотом, та так захопився, що вирішив побудувати щось грандіозне: у нього народилася ідея зробити справжній підземний храм.
Працював Левон по 17 годин на день, все робив вручну. Перші десятиліття були вкрай складними: вдавалося за один день просунутися під землю не більше ніж на 7 сантиметрів. Однак через десять років на зміну базальту прийшла більш податлива порода — туф, і будівництво пішла набагато легше і швидше.
Двадцять три роки Левон витратив на те, щоб побудувати неймовірне святилище. З кам'янистої породи він вирізав сходи, колони, скульптури, прикрашав все це орнаментом. Кажуть, що Левону цей храм приснився, і він намагався втілити в життя свій сон.
Підсумок неймовірний: підземна галерея глибиною 21 метр (приблизно з 7-поверховий будинок!). Знадобилося 450 вантажівок, щоб вивезти всю породу, витягнуту на поверхню. Її забирала місцева будівельна фірма для використання у своїх проектах.
Левон планував вирубати у землі 70 залів, однак встиг зробити тільки один: у 2008 році Аракелян помер від інфаркту. Але саме в цей зал зараз і приходять туристи: подолавши 80 сходинок вниз, вони бачать святилище, де горить безліч свічок. Тут кожен гість може запалити свою свічку і загадати бажання. А ще тут лежать речі, з допомогою яких працював Левон.
Дружина Левона говорить, що саме важкі підземні роботи погубили будівельника, вони неодноразово лаялися на цю тему. Однак вона все одно пишається справою, якою займався її чоловік, і показує храм туристам.
