У столиці Малі Бамако в останні роки будівельний бум. Будують в місті з цеглин, які виготовляють з річкового піску. Звичайно, тут (в одній з найбідніших країн світу) все роблять вручну, автоматизованого виробництва в Малі практично немає. Італійський фотограф Мікеле Каттані вирушив на річку Нігер, де добувають пісок. Така робота дуже погано оплачується і таїть в собі безліч небезпек: життям копачів загрожують річкові течії і сильні бурі.
Човни, які використовують для перевезення піску. Копачі можуть проплисти більше ста кілометрів, щоб дістати пісок з дна річки.
Один з копачів дістає пісок з дна Нігера, щоб перевірити його якість.
Чоловік підтягує свою човен до місця, де буде збирати пісок. В одному човні може вміститися до 10 тонн піску.
Під водою.
Здобувач піску завантажує човен. Платять за цю працю від 16 до 23 доларів за три дні. Але за мірками Малі це непогано.
Човни, навантажені піском.
Копачі стоять у своїх човнах.
Чоловік ховається під брезентом під час бурі.
Добувачі піску витягують човен на берег в порту Бамако.
Човни зустрічають жінки, саме вони займаються вивантаженням.
Жінки отримують 1,75 долара за вивантаження одного човна.
Малійські робочі завантажують у вантажівку пісок, зібраний з дна річки Нігер.
