Південна Корея з року в рік займає лідируючі позиції за рівнем економічного розвитку. Тут високий рівень доходів населення, переважає високотехнологічне виробництво, а за багатьма макроекономічними показниками країна випереджає більшість держав Європи. Але у цього економічного благополуччя є і зворотна сторона. Південна Корея, так само як і Японія, і багато інші розвинені країни світу, зіткнулася з демографічними проблемами, серед яких вкрай низький рівень народжуваності і швидке старіння населення.
Ці проблеми вже не перший рік обговорюються на найвищому рівні, приймаються всілякі стимулюючі закони та державні програми з повноцінним фінансуванням, але істотних результатів досягти поки не вдалося. Більш того, в минулому 2018 році, в країні зафіксовано найнижчий рівень народжуваності за останні 14 років, коли сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість народжень на одну жінку) становив 0,98. Це один з найнижчих показників у світі.
А коли-то ситуація з народжуваністю в Південній Кореї була абсолютно протилежною. В аграрній і небагатій країні середини XX століття влада закликали молодих корейців мати не більше 2-х дітей, пропагуючи зниження народжуваності і переконуючи всіх, що дівчатка є такими ж бажаними дітьми, як і хлопчики. Агітаційні плакати того періоду свідчили, що традиційна багатодітна модель сім'ї веде до перенаселення і не дає корейцям досягти економічного процвітання.
Ці старання принесли більш швидкий результат, ніж сучасна демографічна політика, і народжуваність стала падати. У 80-х роках вона вже перебувала на рівні простого відтворення населення, коли сумарний коефіцієнт став дорівнює 2,1. Але показники народжуваності, досягнувши потрібного для держави рівня, не стабілізувалися, а продовжили знижуватися. Таким чином, до кінця XX століття в Південній Кореї вже виникла інша демографічна проблема — низька народжуваність. Жінки більше не бажали сидіти вдома і народжувати 2,3,4 дітей, як це було ще кілька десятиліть тому. Вони надходили в університети, отримували освіту, влаштовувалися на престижну роботу і будували кар'єру, заробляючи нарівні з чоловіками, адже економічна ситуація в країні та розвиток соціальної сфери дозволяли це робити. І якщо раніше для забезпечення своєї старості корейці прагнули завести якомога більше дітей і обов'язково народити сина, навіть якщо в родині вже є 4 дочки, то сучасні соціальні гарантії забезпечують пенсіонерам гідне утримання. Це теж стало важливим чинником, що вплинув на зниження народжуваності.
Інший важливий фактор, що ускладнює боротьбу держави за підвищення народжуваності і збільшення чисельності населення в цілому, це високий рівень самогубств в країні, в тому числі і серед молоді. Починаючи з 80-х років минулого століття показники самогубства в Південній Кореї зросли більш ніж у 4 рази, і на сьогоднішній день це стало однією з національних проблем країни.
Сьогодні державна демографічна політика спрямована на збільшення народжуваності. Але, незважаючи на всі заходи і витрачені на ці цілі понад 150 мільярдів доларів США, змінити ситуацію поки не вдалося. І поки соціологи намагаються знайти причину цього і розглядають шляхи вирішення проблеми, народжуваність в країні продовжує падати. За прогнозами фахівців, до 2030 року близько 25% населення складатимуть корейці старше 65 років. Що стосується чисельності населення, то тут є різні прогнози. Згідно з найоптимістичнішими з них, до 2050 року населення країни становитиме 50,45 мільйона чоловік, замість сучасних 51,16 мільйона. За іншими даними, цей показник може скласти всього 40 мільйонів людей, і тоді навіть приплив мігрантів не зможе заповнити недолік трудових ресурсів, що неминуче призведе і до економічних проблем.
