Всі знають, що Африка — це безкраї савани і пустелі, по яких бродять леви, жирафи і стада газелей. Хтось може згадати про екваторіальних лісах з мавпами і папугами, куди іноземні туристи їдуть не так охоче через вологого повітря й великої кількості комах. Але в Африці є ще більш вологе, печеня і негостинне місце, про яке мало кому відомо. Це грандіозне болото Судд у Південному Судані — дивовижна екосистема, де посеред води на невеликих острівцях суші щасливо живуть люди.
Здається, що повноводне болото на широті савани — це сезонне явище, яке існує лише в період дощів. Але болото Судд знаходиться тут ось уже протягом кількох століть, а можливо, і тисячоліть, і коли європейські дослідники вперше потрапили в ці місця, вони були вкрай незадоволені тим, що болото перегородили їм шлях вглиб континенту.
Величезне болото розташоване в долині річки Ніл, і в період найбільшого розливу річки його площа перевищує 150 тис. кв. км. Це більше, ніж, наприклад, площа Болгарії, яка займає територію в 110 тис. кв. км. В районі Судда річка носить назву Білий Ніл і протікає по місцевості з дуже невеликим ухилом поверхні. З-за цього протягом річки сповільнюється, вона розтікається по великій площі, не маючи чіткого русла у звичному розумінні цього слова. Річка як би розчиняється в нескінченних заростях папірусу і дикого рису, формуючи одне з найбільших боліт на нашій планеті.
Болото, розташоване в теплому кліматі, це райське місце для вологолюбної рослинності, пернатих, копитних і комах, в тому числі кровосисних. На перший погляд може здатися, що людей тут немає, адже місцевість не сама комфортна для проживання. Але насправді це не так.
На просторах болота Судд живуть дивовижні люди, для яких воно стало улюбленим будинком. Це племена нилотов, які будують свої будинки на невеликих острівцях суші і переміщуються крізь зарості папірусу на вузьких дерев'яних човнах. Нілоти дотримуються традиційних вірувань і живуть так само, як і їх предки сотні років тому. Вирощувати овочі або займатися розведенням домашньої худоби у великих масштабах тут неможливо, але бажаючі тримають кіз і розбивають невеликі городи прямо на п'ятачку суші біля свого будинку. Основною ж джерело прожитку і доходів місцевого населення — це риба. Тут, у багатих кормами болотних водах мешкає неймовірне розмаїття риби, а її розміри такі, що навіть досвідчені рибалки не завжди можуть самотужки витягти свою здобич з води. Нілоти люблять свій дім і не хочуть переселятися в міста чи села на суші, незважаючи на те, що життя на болоті досить важка.
Але унікальну за своїм біорізноманіттям екосистемі, в якій мешкає понад 400 видів пернатих і 100 видів ссавців, загрожує зникнення. Справа в тому, що в умовах посиленої конкуренції за водні ресурси існування такого величезного болота є недозволеною розкішшю. Води Білого Нілу, розтікаючись по болотах Судд, формують гігантську випарну систему. З її поверхні, за підрахунками вчених, щороку випаровується понад 50% річкового стоку Білого Нілу, який можна було б направити на зрошення сільськогосподарських полів і водопостачання населення в Судані та Єгипті, розташованих нижче за течією. Крім того, ґрунти цього регіону дуже родючі, але висока заболоченість не дозволяє займатися повноцінним сільським господарством. Для вирішення цих проблем було запропоновано спорудити меліоративну систему, яка б сприяла відтоку води з території болота. У разі спорудження каналу, спорудження якого вже почалося, болото Судд втратить більшу частину своєї площі, а нілоти позбудуться свого будинку, так само як і тисячі копитних і птахів, що населяють ці місця. Хочеться вірити, що вдасться знайти прийнятне для всіх сторін рішення, яке дозволить зберегти болото Судд і його унікальний світ.
