Дуелянт, забіяка, авантюрист з непередбачуваним характером, картежный шулер, але і вірний друг, утворений оратор, відчайдушний воїн, Федір Толстой «Американець» вже за життя став легендою. Про його пригоди чого тільки не розповідали.
Однак головне пригода, завдяки якому його охрестили «Американцем» і яке забезпечило йому славу, почалося на борту «Надії» Івана Крузенштерна, коли Федір Толстой потрапив у першу російську навколосвітню подорож.
З якою метою навколосвітня експедиція відправилася
У 1803 році була відправлена навколосвітня експедиція на чолі з Іваном Федоровичем Крузенштерном і його другом Юрієм Федоровичем Лисянским. Цілі були не тільки географічні. Цю експедицію активно підтримувала Російсько-американська компанія, яка прагнула знайти більш зручний і короткий шлях в Російську Америку, Аляску. Крім того, за завданням імператора експедиції ставилося завдання налагодити торгові і дипломатичні відносини з Японією.
Експедиція були споряджена дійсно велика. А Крузенштерн домігся, щоб у плаванні брали участь лише російські моряки, що було в новинку: до цього було прийнято наймати моряків британців. Крім того, на борт було запрошено і кілька «вихованих осіб» з петербурзького світла.
Як на борт потрапив Федір Толстой
Як серед «вихованих осіб» опинився до того часу вже відомий дуелянт Толстой, не зовсім ясно. В плавання був запрошений його двоюрідний брат, теж Федір Толстой. Однак він страждав на морську хворобу, до того ж юнак мав художній даром. Так що особливого завзяття проводити найближчі три-чотири роки на борту корабля він не проявляв. А от Федір «Американець» вже «нашкодив»: йому загрожувало чергове покарання в Преображенському полку, де він служив. З допомогою родичів один Федір був замінений на іншого і так вдало, що підміни ніхто не виявив, навіть сам командир експедиції Іван Федорович Крузенштерн.
Втім, Крузенштерну довелося згодом дуже шкодувати про участь Федора Толстого в експедиції. Справа в тому, що бурхливий і дикий норов Толстого не давав йому спокійно проводити час на борту. Укладений на кораблі, він занудьгував, тому з завзяттям зайнявся «витівками» і «витівками». Він пересварив майже всіх членів команди, сперечався з капітаном, випадав з образливими жартами на адресу деяких людей. Особливу популярність придбали два випадки.
Одного разу він напоїв священика і приклеїв його бороду до палубі, скріпивши державною печаткою. Священик, прокинувшись, погодився обрізати бороду (так як за псування державної печатки було суворе покарання). А іншого разу він купив мавпу на одній із зупинок. Разом з нею він пробрався в каюту капітана Крузенштерна і навчив мавпу виливати чорнило на папери капітана. Коли той повернувся, то всі його записи були знищені.
Після цієї події Толстой, і раніше отримував покарання за свою поведінку, виявився висадженим за борт на одному з островів у Російській Америці разом зі своєю мавпою. Там він поневірявся два місяці. Причому, за його розповідями, жителі тієї землі навіть пропонували йому бути їх вождем, але, на їхнє щастя, Толстой пропозиції не прийняв, і вирішив шукати шлях додому. На що проходив кораблі він дістався до Камчатки, а звідти пішки, на конях, по річках, загалом, як міг, добирався до Петербурга.
Так що якщо Крузенштерн і Лисянський увійшли в історію як перші росіяни, які здійснили навколосвітнє плавання, Толстой «Американець» (отримав прізвисько за своє перебування у Російській Америці») скоїв половину їх подорожі пішки.
Що Толстой робив далі
Повернувся в Петербург Толстой в 1805 році. Однак за наказом Олександра I за скандальну поведінку в експедиції того не пустили в столицю, відрахували з Преображенського полку і перевели в маленьку фортецю служити. Проте через деякий час йому все ж довелося взяти участь у наполеонівських війнах і у Вітчизняній війні 1812 року. Дикий і буйний норов проявився і тут, проте зовсім в іншому напрямку. Відчайдушна хоробрість і героїзм Толстого забезпечили йому прощення імператора, повернення в Преображенський полк і отримання Ордена Святого Георгія 4-го ступеня. Після війни він відійшов від військових справ і майже весь час став жити в Москві. Тут вона віддалася двом своїм головним улюбленим заняттям — грі в карти і дуэлям, причому часто стрілявся через жульничания в карти, в чому сам «Американець» зізнавався: він казав, що не любить покладатися на долю, потрібно грати напевно.
Вже за життя він був легендарною особистістю. Освічений і яскравий оратор, він водив дружбу з усіма видатними людьми того часу: Пушкіним, Грибоєдовим, Жуковським, Баратинського, Батюшковым. Багато з них списували з нього деяких героїв або вставляли згадки про нього твори. А двоюрідний племінник «Американця», Лев Миколайович, дуже пишався своїм дядьком, і той також послужив прототипом деяких його героїв.
У 1821 році Толстой «Американець» одружився на " циганці Авдотье Максимівні Тугаевой. І прожив з нею в шлюб до кінця своїх днів. Вона народила йому 12 дітей, але до дорослого віку дожила лише одна дочка. Толстой вважав це карою. На дуелях він убив 11 людей. І 11 дітей загинули, будучи зовсім юними. Він дуже страждав через смерть кожного, вважаючи це своєю виною. А до кінця життя став дуже релігійною людиною.
