Ніхто з нас не любить, коли його політ затримують, адже це означає, що доведеться додатково пробути в аеропорту виснажливі години. Однак герою представленого нижче відео довелося провести в терміналі не просто хвилини або годинник а цілих 18 років! Подібний сюжет напевно знайома багатьом по знаменитому фільму Стівена Спілберга «Термінал». Картина була знята за абсолютно реальній історії, приключившейся з одним іранським біженцем по імені Мехран Нассері. Нещасному довелося перебувати на території паризького аеропорту Шарля де Голля з 1988 по 2006 роки. І така його дивовижна історія.
Чоловік довгі роки шукав для себе політичний притулок в країнах Європи. Нарешті, Бельгія погодилася його йому надати. Мехран приїхав і прожив там цілих 4 роки. За законом іранець міг вибрати собі громадянство і переїхати в будь-держава Європи. А оскільки його мати була родом з Великобританії, то він вирішив не залишатися в Бельгії, а відправитися саме туди. По дорозі в Глазго його чекала пересадка у Франції, але, до нещастя для нього, сумка зі всіма документами була вкрадена. Незважаючи на це Нассері все ж прибув в аеропорт імені Шарля де Голля. Співробітники пішли йому на зустріч і не стали чіплятися до нестачі деяких паперів. Ось тільки в лондонському Хітроу вчинити аналогічно колегам відмовилися, а тому відправили пасажира назад. Як тільки він повернувся в аеропорт Франції, його одразу заарештували, вирішивши, що він намагається незаконно потрапити в чужу країну. Оскільки незвичайний пасажир не мав при собі документів, це викликало замішання — французи не могли визначити, куди саме його депортувати.
Посольство Бельгії погодився зробити Нассері нові документи, вимагаючи, щоб той приїхав за ними особисто. Чоловік же побоявся чергового арешту і вирішив залишатися в аеропорту. Незважаючи ні на що біженець був привітною з усіма, товариським і добрим характером, так що незабаром співробітники першого терміналу аеропорту імені Шарля де Голя стали його жаліти і всіляко допомагати. Вони брали його з собою в їдальню, давали грошей на їжу, а потім і зовсім стали вважати місцевим талісманом. Аеропорт став Мехрану будинком. Поступово юристи відновили його документи, а місцева влада навіть запропонували йому посвідку на проживання, але він відмовився і продовжував залишатися в добровільному ув'язненні в терміналі. У цілому він провів там 18 років, поки в 2006 році йому не стало зле і він не був доставлений в клініку, після якої вже не повернувся — його направили у благодійний притулок для людей, які не мають дому.
