Ці фотографії були зроблені в 1911 році, однак вони зовсім не чорно-білі, як мало б бути, оскільки знімки в кольорі почали з'являтися лише 50-60 років тому. Резонним буде питання: яким чином таке можливо? Щоб відповісти, необхідно почати розповідь з 1906 року, коли великий хімік Сергій Михайлович Прокудін-Горський, який закінчив Петербурзький технологічний інститут і відрізнявся величезною любов'ю до фотографії, опублікував статті, в яких описав принципи кольорової фотозйомки.

Його метод передачі кольорового зображення ґрунтувався на поділі кольорів: вибраний об'єкт він знімав тричі, використовуючи при цьому різні фільтри — червоний, синій і зелений.

В результаті виходило три чорно-білих позитивних пластини, з яких він одночасно проекціював всі три зображення на екран за допомогою трисекційного діапроектора з синім, червоним і зеленим світлом. Так глядачі могли побачити справжні повнокольорові зображення.

Наступним кроком в житті Прокудіна-Горського стало складання фотолітопису Російської імперії. З такою ідеєю він звернувся до Миколи II і отримав повну підтримку з боку царя. Вченому-фотографу навіть виділили спеціальний залізничний вагон, який був оснащений усім необхідним для подорожі Росією з метою зберегти життя країни.

В ході поїздки йому вдалося відзняти не одну тисячу пластин, які містили цілу галерею безпрецедентних за якістю та приголомшливих фотографій. Після смерті Миколи II Прокудіну-Горському довелося переїхати до Парижа, але свою безцінну колекцію він зміг взяти з собою.

У 1920-х роках, коли вчений вже жив у Ніцці, він вирішив показати кольорові слайди місцевій громаді, щоб допомогти молодому російському поколінню, що знаходилося на чужій землі, запам'ятати, як виглядала втрачена ними батьківщина.

З тих пір цій колекції фотопластин довелося пережити численні переїзди і німецьку окупацію, а в 1948 році її купив у синів професора Прокудіна-Горського багатий представник фонду Рокфеллера. Заплативши 5 000 доларів, він придбав 1600 пластинок, які багато років зберігалися в американській бібліотеці Конгресу.

І лише не так давно хтось запропонував зробити скан пластинок Сергія Михайловича і за допомогою комп'ютера поєднати трійки його фотознімків. Сталося неймовірне! Закарбовані в 1911 році російським вченим образи, що, здавалося, були втраченими назавжди, ожили знову. І тепер у нас є унікальна можливість поглянути на них своїми власними очима!