Острів Мгинго площею 1,8 тис. кв. м знаходиться в Африці на озері Вікторія. Тут в хатинах живе 131 людина. Жителі острова організували так звану «сенатську республіку», промишляють ловом риби, а їх товариство є закритим для чужинців. Права на територію Мгинго оскаржують між собою Уганда і Кенія.
Цей край почали заселяти в 1991 році. Двоє рибалок з Кенії, Далмас Тембо і Джордж Кибебе, прийняли рішення жити тут, попередньо здійснивши спеціальний обряд вигнання злого духа Калеле. Ритуал, проведений старим шаманом, обійшовся чоловікам 300 кг риби.
Потім з метою створення своєрідного власної держави до двом рибалкам приєдналися ще 60 африканців Кенії, Уганди й Танзанії. Коли в 2009 році кількість людей, що проживають на острові, досягла цифри 131, «почесні сенатори» Тембо і Кибебе вирішили більше нікого в комуну не приймати.
Виловлюючи в прибережних водах нільського окуня, сім'я має прибуток 200-250 доларів на тиждень. Для порівняння, у сусідніх країнах африканці заробляють цю ж суму протягом 2-3 місяців.
Оскільки Кенія і Уганда ніяк не можуть «поділити» між собою територію острова, йому вдається зберігати відносну самостійність.
За останні 20 років між цими двома державами 9 разів відбувалися збройні конфлікти, причиною яких ставав острів Мгинго, а точніше питання про податки, які повинен виплачувати його населення. У підсумку, після боїв і загибелі 6 осіб, було прийнято рішення про те, що комуна буде платити податки обом державам.
Мешканці острова платять Кенії і Уганді колосальні податки: 25% від заробітку і ще 10% на утримання апарату та сил самооборони комуни. Але навіть на гроші, що залишилися, вони живуть набагато краще, ніж їхні сусіди.
На острові Мгинго є п'ять барів, салон краси, аптека, кілька готелів і чотири публічні будинки, в яких працюють жінки, поки їх чоловіки добувають рибу. За законами острова, чужинець не може перебувати тут більше доби.
«Уряд» острова складається з «почесних сенаторів» Тембо і Кибебе, а також п'яти виборних сенаторів, якими можуть стати чоловіки старше 30 років. Рішення приймаються простою більшістю.
Самим серйозним покаранням за злочини на острові є вигнання з комуни і з території Мгинго. Найпростіше ж покарання — биття солом'яними батогами. За 20 років існування цього суспільства звідси були вигнані 6 осіб, всі за крадіжку.
В 200 метрах від Мгинго розташований ще один острів, Усинго. Незважаючи на катастрофічну нестачу місця, жителі Мгинго не поспішають заселяти сусідню територію, оскільки вірять, що вона знаходиться у владі злого духа Лою. А також вважають, що саме сюди переселився вигнаний з Мгинго дух Калеле. Члени комуни ще не відшукали шамана, якого б вистачило сил побороти відразу двох злих духів. До речі, Усинго теж є спірною територією між Кенією і Угандою, але через страшні злих духів солдати обох держав відмовляються осісти тут.
Поділіться цим постом зі своїми друзями!