Пише блогер Станіслав Горбунов:
Іран нині у тренді. Ця країна, як магніт, притягує до себе увагу мандрівників. Серед бажаючих її відвідати є й величезна кількість жінок.
Тим, хто сумнівається, можу сміливо заявити, що в Ірані їм нічого не загрожує. Ця країна безпечна і до своїм гостям ставиться з повагою. Але все ж варто знати багато нюанси і тонкощі місцевого законопорядку укупі з менталітетом. Адже Іран — це типова східна країна з патріархальної формою правління. Жінка тут не розцінюється як повноправний член суспільства, і є величезна кількість правил і обов'язків, які вона повинна дотримуватися. Багато з них тією чи іншою мірою стосуються і мандрівниць з інших країн. Про них варто знати і чоловікам, які збираються приїхати сюди зі своїми другими половинками.
Я як раз подорожував по цій країні зі своєю дружиною і можу поділитися набутим досвідом. Ситуації були різними — комічними і не дуже. Розповім про все докладніше. Отже, чим можуть загрожувати патріархат і норми шаріату...
Іран вже майже 40 років живе за цими законами. Та найбільшу кількість правил і обмежень стосується саме жінок. Напевно, майже всі знають, що все жіноче населення тут (починаючи з 9 років) в обов'язковому порядку в громадських місцях зобов'язана покривати голову, а також руки до кистей і ноги по кісточки. Чоловіки на вулицях також не повинні помічати жодних апетитних жіночих форм, тому поверх одягу бажано носіння довгих штанів, сарафанів або чого-то в тому ж дусі.
Тони одягу повинні бути темними, в ідеалі чорними. Світлі або яскраві кольори розцінюються як розпусні. Повірте, виключень практично немає! За цим пильно стежить поліція, яка зупиняє неналежно одягнених представниць прекрасної статі для виховних бесід. Ще не так давно за порушення цих правил давали до двох років в'язниці. Правда, ставлення до туристів більш м'яке, але все ж нехтувати цими нормами поведінки і обов'язковим дрес-кодом не варто.
Начебто це нескладно і зрозуміло. Але тепер уявіть реальну картину. В Ірані температура повітря часто перевищує 40 градусів за Цельсієм. Сонце пече нестерпно. Як бути жінкою в таких погодних умовах, нікого не хвилює. Хустка не можна знімати навіть при прийомі їжі або під час поїздок на автобусах і перельотів на літаках.
Моя дружина вже на третій день проклинала ці правила і розслабитися могла лише у номерах готелів. Треба було бачити, як на зворотному шляху додому всі жінки без виключення скидали остогидлі їм хустки, як тільки переступали поріг літака Turkish Airlines на посадці в аеропорту Тегерана!
Далі більше — в Ірані жінкам не можна курити, танцювати і навіть співати пісні! Лише зовсім нещодавно в Ірані дозволили користуватися косметикою, тепер місцеві дами відриваються в цьому плані по повній. Також жінкам забороняється ходити на будь-які спортивні змагання. Якщо ви жінка і любите футбол, дивитися його по телевізору.
Та й взагалі, іслам для жінок пропагує, причому дуже нав'язливо, такі головні чесноти, як смиренність, покірність чоловіка, брата або батька, а також богобоязливість у всьому. В ідеалі жінка взагалі не повинна покидати свого будинку без супроводу чоловіка.
Щоб тримати жіночу частину населення під контролем, тут прийнято видавати своїх дочок заміж вже з 13 років (до 2009 року з 9 років). Чоловік має право в будь-який момент розлучитися зі своєю дружиною, при цьому дітей залишити собі. В Ірані немає жінок-суддів, а в разі будь-яких судових розглядів суд найчастіше буде на боці чоловіків.
Жінка ж в свою чергу має право не працювати. Працювати і забезпечувати сім'ю зобов'язаний чоловік. А задобрюють своїх дружин чоловіки багатими подарунками. Тільки от шлюбний договір тут не просто рекомендація, а норма життя, якщо не хочеш в один прекрасний день залишитися абсолютно без дітей і яких-небудь засобів до існування.
З малих років хлопчики і дівчата навчаються окремо, те ж саме стосується студентів вузів і університетів. Тут навіть їздять роздільно! В метро, наприклад, вагони поділяються на жіночі та чоловічі. Ми з дружиною їхали разом в чоловічому (це припустимо). Так ось, ближче до центру вагон був набитий битком іранцями. При всій товкучці навколо моєї дружини залишалося близько метра вільного простору. Торкатися до чужої жінки тут табу, яке дотримується навіть у таких обставинах.
Та що там торкатися, дивитися на жінку теж непристойно! І якщо іранці майже завжди з задоволенням позують для фотографій іноземців, далеко не всі іранки можуть дозволити собі робити те ж саме.
Здається, жінки тут давно змирилися з таким станом речей, вважаючи, що їм навіть пощастило. У Саудівській Аравії в цьому плані все набагато гірше. При цьому треба визнати, що жінки в Ірані дивно красиві і граціозні. Важко зрозуміти, як їм вдається зберігати свою чарівність в таких умовах.
Напевно, варто знати, що в Ірані не завжди було так. Більше двох з половиною тисячоліть тому тут був широко поширений матріархат. Жінки тоді керували державами і займалися торгівлею. Іслам радикально змінив усе. Але, коли трохи менше 100 років тому до влади прийшла династія Пехлеві, правила почали змінюватися.
З 1936 по 1941 року навіть було заборонено носіння хіджабів, а жінки аж до ісламської революції 1980 року володіли багатьма правами нарівні з чоловіками. Але ісламісти на чолі з аятоллою Хомейні знову змінили радіально все.
Ідеалом для всієї жіночої половини населення була оголошена Фатіма, дочка пророка Мухаммеда, що відрізнявся особливою відданістю перед чоловіком і богобоязненностью. Чоловікам дозволили багатоженство, а за зраду і порушення порядку жінок почали публічно стратити.
Наша знайома з Ісфахана, 26-річна іранка, розповіла нам, що нині ситуація змінюється. Влада релігійних фанатиків ослабла, а молодь стала дозволяти собі набагато більше, ніж раніше. Вона нам в телефоні показувала фотографії своєї родини, причому майже завжди на них жінки були без горезвісних хусток. Сама вона досі незаміжня, працює дизайнером настінних плиток для будинків і мріє об'їхати весь світ. Коли дивишся на неї, починає здаватися, що Іран потроху змінюється. Правда, далеко не так швидко, як цього б хотілося.
У Ширазі ми з дружиною вирішили зайти в дуже відоме в Ірані місце — мавзолей Шах-Черах. Тут понад шість століть тому були поховані нащадки пророка Мухаммеда — брати Імама Рези, дуже шанованого в ісламському світі.
Цей комплекс гробниць, мечетей і водограїв є однією з головних визначних пам'яток міста і рекомендується до обов'язкового відвідування.
При належному везінні можна потрапити всередину усипальниць, куди доступ для іновірців закритий, і побачити чудові дзеркальні інтер'єри. Правда, так пощастити може, тільки якщо ви подорожуєте в суто чоловічій компанії. Нас же пильний охоронець миттю вицепіл з натовпу відвідувачів ще на вході.
Нас тут же розділили, а дружину забрали в невідомому мені напрямку, запевнивши, що ми зустрінемося всередині комплексу. Після дуже поверхневого огляду мого рюкзака я вже через хвилину був усередині. Тут я безцільно вештався хвилин 15 і вже почав турбуватися. Але незабаром я побачив жінку, закутану з голови до ніг і в супроводі молоденькою іранки-гіда.
Виявляється, на вході її обшукували і одягали аж троє місцевих співробітниць. В кишенях у неї знайшли (о жах!) сигарети і запальничку, які тут же з презирством були викинуті у смітник. Далі дівчина-гід не спускала з нас очей аж до самого виходу. Також вона супроводила мою дружину до туалету. За словами моєї дружини, там видовище було теж незабутнім. Десятки дірок в підлозі без будь-яких перегородок і натовп справляющих потребу місцевих дам, загорнутих в чадру з ніг до голови, такий вид дійсно важко собі уявити.
Звичайно, в таких умовах про те, щоб потрапити всередину мавзолеїв, вже можна було навіть не думати.
Наприкінці нашої прогулянки наша люб'язна «наглядачка» запросила нас чомусь зайти в місцевий офіс. Тут нам був запропонований сік, чай і печиво. Причому безкоштовно! Я вже почав підозрювати — а чи не хочуть нас завербувати куди-небудь? Але все виявилося набагато прозаїчніше.
Дівчина увімкнула великий настінний телевізор і під пильною увагою дідусів-аятол початку нам показувати фотографії внутрішніх інтер'єрів гробниць, тих самих, куди нас не пустили. Природно, ми ними не стали захоплюватися, а лише помітили, що туристи навряд чи могли б зашкодити цьому іранському диву...
Із цього разу моя дружина почала з величезною обережністю ставитися до моїх ідей відвідування тієї чи іншої місцевої мечеті.
Чесно кажучи, мені важко пояснити таке статева нерівність в Ірані. Патріархат надає майже абсолютну владу чоловіків по відношенню до жінок. Кому-то це явно сподобається. Напевно знайдуться і жінки, які за подібні підвалини.
В одному я впевнений точно! Нашим жінкам обов'язково варто побувати в Ірані. Хоча б заради того, щоб зрозуміти, як їм пощастило народитися і вирости не в Ірані...
Фотографії та текст — Джерело
