У лютому 1888 року на той момент ще не відомий на весь світ художник Вінсент Ван Гог приїхав на південь Франції, в містечко під назвою Арль. Натхненний, він прибув сюди не просто жити і працювати, а з надією створити громаду художників «Майстерня Півдня», де творчі люди могли б працювати для майбутнього.
Однак життя в тихому провінційному містечку не була для Ван Гога такою солодкою. Тутешні добропорядні жителі ставилися з великою підозрою до людини з взлохмаченными волоссям, схожим на дикобраза, гуляющему вулицями в капелюсі, утыканной свічками, і з болтающимся мольбертом. Його, скоріше, брали за божевільного, ніж за мистецького генія.
Разом з тим світло тих самих свічок на капелюсі був необхідний йому для малювання вночі, коли небо було до країв утикано незліченними зірками. Позувати йому, як правило, відмовляли, та й взагалі ставилися досить недружелюбно. Навіть за невелику кімнатку в місцевому готелі з художника просили подвійну ціну.
Незважаючи на одолевавшее самотність і напади депресії, це мало місце в житті Ван Гога особливе значення. В Арлі він написав понад 180 своїх робіт, і саме тут стався відомий випадок з «вухом Ван Гога», коли в жовтні 1888 року до художника приїхав друг Поль Гоген.
Лише через століття жителі міста раптом усвідомили, наскільки ощасливив їх тоді своєю присутністю цей геніальний чоловік. Сьогодні картини Вінсента Ван-Гога в місті можна зустріти всюди, а над їх відтворенням трудиться ціле видавництво. Познайомимося лише з малою частиною тих місць в Арлі, де дивовижний художник розмашистими мазками фарби наносив на свої полотна, які згодом стали світовими шедеврами.
