Пише блогер Володимир Жога:
У Непалі для трекерів і хайкеров гестхаусов і міні-готелів вже повним-повнісінько, і чим популярніше маршрут, тим їх більше.
Але повірте, такий гест, як «Боб Марлі» в Муктинатхе, один, і не тільки в Непалі, а думаю, що і в світі!
Кажуть, що Боб Марлі коли приїздив сюди шукати сенс життя. Правда це чи ні, я не знаю, але ім'я його живе тут і приваблює трекерів зі всього світла, а заселення в цей гестхаус для багатьох стає мало не обов'язковим пунктом в подорож навколо Аннапурни.
Насправді селище, в якому збудований готель, правильно називати не Муктинатх, а Ранипаува. Муктинатх — це назва храмового комплексу, розташованого по сусідству. А сама Ранипаува була б нічим не примітною селом, якби через неї не проходив один із найбільш популярних непальських маршрутів навколо грозного 8-тисячника Аннапурни. Практично всі маршрути навколо неї ведуть сюди, в Муктинатх. Після самого високого і важкого перевалу Торонг-Ла (5416 м) подорожні спускаються вниз, проходять храм Муктинатх і потрапляють в милу село, де практично на самому початку їх зустрічає ось цей милий гестхаус «Боб Марлі».
У Ранипауве гестів повним повно, і навіть є міні-готелі з опаленням і якоюсь подобою «комфорту», але все одно самим популярним і самим атмосферних житлом по праву вважається ось цей растаманський гестхаус. У пік сезону він завжди зайнятий і бронювати його треба заздалегідь.
Номери в «Бобі» прості, як і скрізь, — 4 стіни і 2 ліжка. Мені пощастило, дістався номер з віконцем, яке знаходиться якраз над центральним виходом.
Я вам настійно раджу саме ці номери з віконцями. Чому? Тому що в них ТЕПЛО!!!
Ці номери весь день висвітлюються і гріються сонцем, вдень тут взагалі спека, а ввечері тепло тримається досить довго. Інші номери знаходяться внизу і у вічній тіні, і там дубак неймовірний. Народ тепло одягається, залазить в товсті спальники, накривається ковдрою і все одно мерзне. А в цих «сонячних» номерах одного спальника і термобілизни було більш ніж достатньо) Мені спочатку навіть здалося, що у них є якесь опалення. Але це лише сонце)
А атмосфера «Боба Марлі» починається в його ресторані «Раста Рок». Стіни обвішані прапорами та пам'ятними сувенірами туристів, грає реггі, місця повно для всіх, і вечорами тут завжди багатолюдно. Ціни тут, правда, досить високі, порівняно з іншими гестами, але зате тут дуже затишно і смачно! Однак їжу треба замовляти заздалегідь — вечеря треба замовити не пізніше обіду, а сніданок на вечері. Продукти тут закуповують строго по кількості замовлень, і якщо нічого не замовив, то в кращому випадку зроблять бутерброди. Тут же є і «Реггі» бар, де можна зігрітися не тільки музикою і імбирним чаєм, а чим-небудь міцніше.
Як я вже говорив, як тільки сідає сонце, стає дуже холодно! Опалення в гесті немає, але на першому поверсі є велика пічка (ну або камін, якщо хочете), і весь народ після вечері збирається тут, погрітися біля багаття, подиміти який-небудь гидотою і поділитися враженнями від пройденого треку навколо гори. Піч топлять знатно, і там реально тепло) Пічка, до речі, знаходиться прямо під рестораном, тому і там нагорі теж не дуже холодно.
А ще однією важливою плюшки «Боба» є його гарячий душ!!! Всі, хто ходив по треку Аннапурни, знають, що гарячий душ там — казка, та що там душ, гаряча вода — мрія!. Тому першим ділом всі трекери, спускаючись і заселяясь в гест, біжать в гарячий душ відмиватися і грітися після тривалого і важкого походу.
Правда, є у душу особливість — вранці гарячої води немає, поки не встане сонце. Ні, душ гріється електрикою, але ось труби, по яких іде вода, вночі замерзають, і поки сонце їх не прогріє і вони не відтануть — води нема. Але зазвичай до 10 ранку вже можна помитися, а раніше без потреби тут все одно ніхто не встає)))
Весь готель обвішаний ямайськими плакатами та малюнками Боба Марлі, і є навіть футболка, з нібито його автографом, яку він залишив, коли був тут. Для повноти щастя тут не вистачає тільки ямайського тепла і ямайського рому) Так що доводиться обходитися непальским чаєм і теплою грубкою!
Ось такий він, «Боб Марлі» на треку Аннапурни. І якщо ви раптом будете планувати свій похід в цих місцях, настійно рекомендую заселитися саме сюди і відпочити тут пару днів після важкого перевалу в горах. Тим більше, що далі спуск і повернення в Покхару, а там вже цивілізація. А тут ще гори!
Фотографії та текст — Джерело
