Пише блогер Володимир Жога:
Коли на Пхукеті від островів і морських прогулянок вже нудить і хочеться якусь цікаву земну екскурсію, вирушайте в Као Лак. Це величезний національний парк на материковій частині Таїланду, який відрізняється недоторканими заростями тропічних джунглів, величезними деревами і лісами з височенного бамбука! А найголовніше, там організовують цікаві екскурсії, під час яких можна сплавитися на унікальних бамбукових плотах по гірській річці, купатися у водоспаді, покататися на слонах, погодувати мавп і навіть подивитися, як ростуть ананаси і добувають каучук. Ну що, поїхали?
Національний парк Као Лак знаходиться на материковій частині Таїланду в 80 км від Пхукета, тому їхати до нього досить довго. Щоб поїздка не була надто втомлює і нудна, організатори туру по дорозі роблять кілька зупинок, і перша з них була зроблена на ананасову-каучукової фермі. Ще б, адже ананаси і каучук — гордість Таїланду!
Подивилися, як ростуть ананаси і як добувають каучук. Начебто дрібниця, а цікаво.
Наступна зупинка біля печерного храму Ват Суан Куха, який я б назвав «печерами нероб мавп». Розпещені туристами, вони тут поводяться нахабно і ще вибирають, що їм поїсти! Але воно й не дивно, сотні туристів щодня з купою халявної їжі, будь зажрется.
Але ці хоча б на голови не стрибають і сумки не крадуть, і то добре.
На цьому зупинки закінчилися, і десь до полудня ми приїхали в сам національний парк. Проїхавши крізь джунглі, ми прибули до річки, з якої, мабуть, і будемо сплавлятись. Зізнаюся чесно, коли я побачив цей струмочок, я не зовсім зрозумів, ЯК за нього взагалі можна сплавлятися? Тут глибина, напевно, мені по коліно. Я все чекав, звичайно, більше...
А ось і човнярі з бамбуковими плотами, на яких ми і будемо сплавлятись. Чому вони такі довгі? Лежачи що на них плавати?
Кожен пліт являє собою просто пов'язані мотузкою стовбури бамбука і розрахований на 2-3 чоловік, плюс човняр. На вигляд дуже хистка конструкція.
Але на практиці плоти виявилися цілком комфортними і навіть непогано пливли з цього струмочка.
А суворі тайські човнярі з довгими жердинами пильно стежили, щоб пліт не сів на мілину і не застряг десь у кущах.
Почалася тиха і спокійна річкова прогулянка, під час якої ми пливли крізь хащі тропічного лісу і насолоджувалися природою!
Краєвиди, які відкривалися під час сплаву, однозначно радували око.
Тут тобі й вода, і джунглі, і навіть якісь гори на горизонті.
Щоправда вид (повітря) в одному місці зіпсував працюючий екскаватор. Цікаво, що він втратив в національному парку?
Каталися ми вдень у найбільшу спеку, і це трохи напружувало. Поки пліт плив у тіні тропічного лісу, все було чудово, але як тільки випливав на сонце, відразу жарило неймовірно! Треба обов'язково мазати кремом, а краще взяти з собою якусь накидку. Я по незнанню свої плечі подрумянил неабияк...
Відразу після сплаву невелика піша прогулянка по джунглях і купання в прохолодному водоспаді.
І звичайно, катання на слонах! Яке ж це подорож по джунглях без слонів.
Я, якщо чесно, не любитель катання на слонах, але треба було покатати свою дружину, тому діватися було нікуди.
Ми тихо і мирно брели по джунглях, і начебто все було добре, але потім почалося почалося «бездоріжжя». Бруд, глина, каміння, горби, вічні спуски і підйоми... Коротше, сидиш на спині у слона, тримаєшся двома руками за тонкий поручень і мрієш про дві речі — як би не впасти і коли ж кінець шляху.
Під час фінального спуску наш слон вирішив пробігтися, і тільки дивом ми не звалилися з його спини. Навіть погонич був в шоці і насилу зміг його наздогнати і зупинити. Нєє... в найближчі кілька років мене на слона батогом не заженуть! Катайтеся самі.
Як бачите, поїздка в Као Лак — дуже насичена і цікава екскурсія, яку я настійно рекомендую всім любителям природи (і, звичайно ж, слонів), відпочиваючим на Пхукеті.
Фотографії та текст — Джерело
