За останні сорок років міграція сільських жителів у міста в Китаї стала просто величезною. Тільки з 1978 по 2002 рік зростання міського населення збільшився з 18 до 39%, і це за 24 роки! Великобританія досягла подібних цифр за 120 років, США — за 80 років, а Японія — за 30 років. До кінця 2016 року в місті проживало майже 58% жителів. Якщо урбанізація буде і далі йти такими ж темпами (а вона буде), то до 2025 року в сільській місцевості залишиться не більше 30% всіх китайців.
Шалена швидкість урбанізації не могла не позначитися на ландшафтах міст Китаю. У країні з'явилися так звані чжэнчжунцун, або по-нашому «села в місті».
Колишня околиця
Колись такі маленькі села були лише околицями великого міста, а деякі і зовсім знаходилися на віддалі від нього. Однак багатоповерхова забудова йшла з такою швидкістю, що за короткий термін поглинув місто села. При цьому самі населені пункти так і залишилися недоторканими: справа в тому, що нерентабельно було переміщати людей з їхніх будинків і виділяти їм компенсацію. Тому просто сільгоспугіддя, де колись працювали селяни, стали належати місту, і всі вони були примусово віддані під будівництво висоток.
Такі села в місті є в кожному мегаполісі, а по всьому Китаю їх сотні. Люди тут живуть в оточенні хмарочосів, транспортної інфраструктури та інших сучасних міських споруд, проте з кожним роком їх життя стає все гірше і гірше.
Життя в селі посеред міста
Життя в міських селах не особливо гарна. Формально це не місто, а значить у людей тут немає ніяких пільг, також вони не отримують ніяких послуг від міської влади. Позбавлені землі — єдиного засобу до існування, їм доводиться якось викручуватися. Тому на місці одноповерхових будиночків з'являються трьох - і п'ятиповерхові, і квартири в них здаються мігрантам і всім знедоленим.
З часом кожен чжэнчжунцун перетворюється в нетрі: він дуже щільно заселений (так, в селі Шипай у Гуанчжоу на один квадратний кілометр живе більше 50 000 людей), тут дуже вогко й темно, так як вдома відбудовані у вузьких провулках, і, звичайно, тут процвітає безліч соціальних проблем від наркоманії до проституції.
Великі плани на майбутнє
Реконструкція міських сіл — один із пріоритетних питань для уряду Китаю, проте він стоїть гостро вже дуже давно, а рішення так і не було. Один з найпростіших способів реорганізації — знести всі чжэнчжунцун і побудувати на місці їх нові висотки. Але все не так легко, як може здатися на перший погляд: для цього треба буде кудись переселити безліч мігрантів, які орендують тут житло, а також на час надати власникам квартири, поки на цьому місці буде відбудовуватися новий район. Мабуть, люди ще довго будуть чекати нового житла і так і продовжать тулитися в своїх маленьких перенаселених будинках, затиснутих між хмарочосами.
