В Індонезії дуже багато вакансій рибалок. І деякі з них працюють на рупонге — це плавучий будиночок з дерева, відбудований на плоту. Рупонг на буксирі оттаскивают приблизно на сто кілометрів від берега, і в хатині залишається рибак. Він ловить рибу мережами і складає свій улов. Періодично до плоту припливають човни, щоб забрати улов і поповнити запаси їжі, газу та води. На таку роботу беруть навіть підлітків. Заробити в цих пекельних умовах можна 130 доларів на місяць.
18-річний Алді Новел Адиланг працює рибаком вже два роки. У цьому році він вийшов у відкрите море на шість місяців. Все йшло як зазвичай, але 14 липня розпочався штормом, який зірвав судно з якоря і поніс у відкрите море. Знайшли Алді тільки через 49 днів його незапланованого плавання.
Їжі і води було дуже мало, через кілька днів після шторму якраз повинна була підійти чергова човен, щоб поповнити запаси. Алді економив їжу, але все-таки вона швидко закінчилася. Тоді він знову взявся за ловлю і харчувався спійманої рибою. Прісна вода теж закінчилася швидко, незважаючи на те, що підліток робив по три ковтки в день. У підсумку йому довелося пити морську воду, попередньо пропустивши її через свою одяг. Так вдавалося хоч трохи знизити концентрацію солі. Коли на плоту закінчилося пальне, Алді почав відривати шматочки від хатини й палити їх.
За ці 49 жахливих днів повз підлітка, який дрейфував на плоту, пропливло 10 великих суден, які його не помітили. Кілька разів Алді хотів покінчити життя самогубством, але все-таки знаходив у собі сили і чекав далі. Він багато молився і каже, що саме молитва допомогла йому протриматися так довго.
І ось, на 49 день сталося диво: 31 серпня його врятував суховантаж Arpeggio, який прямував в Японію. Юнака виловили у водах Гуаму, це приблизно в 2 тисячах кілометрів від Індонезії.
До юному рибалці підплисти на великому судні було неможливо, тому Алді довелося добиратися вплав до мотузяної драбини, яку йому скинули члени екіпажу. На кораблі молодої людини нагодували, дали води і знайшли нову одяг, а кухар привів юнака до порядку й підстриг йому волосся. Коли Arpeggio досягло берегів Японії, Алді звернувся в консульство Індонезії, воно то і допомогло хлопцеві дістатися до батьківщини.
Алді більше не хоче працювати на рупонге, але невідомо, як складеться його життя далі. Такі рибалки дуже затребувані в Індонезії, тільки у його колишньої компанії 50 подібних вакансій.
