Острів Гаїті розташувався в зоні виростання тропічних лісів, але ліс тут зростає зовсім не скрізь. Густі тропіки можна зустріти лише на сході острова, в той час як у західній частині буйна рослинність майже зникла. І справа не в гірському рельєфі або особливості грунту, а в територіальній приналежності: острів розділений між двома різними країнами.
В результаті багатовікової колоніальної, а потім і незалежної історії освоєння острова його територія виявилася розділеною на дві держави. Східну частину, трохи більшу за площею, займає Домініканська Республіка, а західна належить Республіці Гаїті. На космознімці виразно помітні відмінності між заходом і сходом Гаїті, які мають різний колір із-за наявності і відсутності лісової рослинності. Різні принципи, якими керуються країни при освоєнні природних ресурсів, і призвели до настільки разючих відмінностей.
Домініканська Республіка, як і сусідня країна, що не входить в число економічно розвинених держав світу. Проте рівень життя в Гаїті відрізняється від сусідів в гіршу сторону. Тут менше тривалість життя, вище безробіття, а переважна більшість населення проживає за межею бідності. Цим і пояснюється значний потік мігрантів, які переселяються з Гаїті в Домініканську Республіку.
Для того, щоб заробити кошти для існування, населення Гаїті займається тим, що вирубує ліс. Масові вирубки тут почалися ще в минулому столітті, і на даний момент лісом покрито лише 1% всієї території країни, в якій колись царював тропічний ліс. В основному його вирубують заради збільшення площі сільськогосподарських земель та виготовлення деревного вугілля, так як в найбіднішому державі він є єдиним видом палива для приготування їжі. У той же час в Домініканській Республіці вирубка лісу була заборонена ще в 60-х роках минулого століття, і ця заборона в цілому дотримується. І нехай частина лісових насаджень Домініканської Республіки складається із цінних порід, посаджених заради отримання прибутку, деревами покрито майже 30% території країни.
Знищення лісу стало причиною справжньої екологічної катастрофи, яка спіткала Республіку Гаїті. Більшість представників місцевої фауни, позбавлені звичного середовища проживання, або вже зникло, або знаходиться на межі вимирання. Після вирубки деревної рослинності почалися процеси ґрунтової ерозії, які спровокували низку проблем. Через руйнування ґрунтового шару посилилися масштаби повеней, які нерідкі в цьому щедрому на тайфуни і урагани регіоні. Нові поля швидко приходять в непридатність через втрату родючості, що вимагає залучення в оборот все нових і нових земель. Але в умовах гористого рельєфу і відсутності лісу, який можна було б вирубати, від звичної системи природокористування незабаром доведеться відмовитися. Але от чи зуміє Гаїті знайти вихід з ситуації, поки залишається питанням.
