Аральське море — це колись існувало на кордоні Узбекистану з Казахстаном солоне озеро, в розмірах з яким могли позмагатися лише три водойми зі всього світу. Ось тільки в середині 20 століття в результаті діяльності людей величезне водоймище почало швидко дрібніти, поки в 89-му не розпався на два ізольованих — Північне Аральське море і Південне. У 2003 році від колишнього обсягу залишилися лише мізерні 10 відсотків води. Решту ж площа пересохлого басейну зайняла нова пустеля Аралкум. Її розмір складає більше 38 тисяч квадратних кілометрів. Оскільки дно колишнього Аральського моря накопичила в собі чимало пестицидів і отруйних мінеральних добрив, які в минулому роками вимивалися з зрошуваних полів, всі вони тепер повертаються до людей, розносяться вітрами на великі відстані. Так, аральська пил була виявлена в Антарктиді, на льодовиках Гренландії і в лісах Норвегії.
Нещодавно в Узбекистані почали вести активну боротьбу з пустелею. Щоб зупинити її поширення, на дні Аральського моря почали висаджувати дерева та кущі. На площі в мільйон гектарів люди вже створили песконакопительные борозни, а захисні ділянки з очерету з'явилися протягом 68 кілометрів. Все це буде заважати піску розлітатися. Масштаби робіт вражають. На місці висохлого моря працює понад 450 одиниць різної сільськогосподарської техніки. Озеленення вже почало приносити результати, можна побачити, як сходить перші паростки. На сьогоднішній день посаджено понад восьми мільйонів різних саджанців, тут і саксаул, і юлгун, і карабурак.
На посадку лісових масивів і реалізацію комплексу заходів по боротьбі з опустелюванням Аральського моря узбецьке уряд обіцяв виділити 100 мільярдів у місцевій валюті. Ця сума буде поступово виділятися протягом всього 2019 року. Загалом за нинішній рік дерева і чагарники планується висадити на 500 000 гектарів висихає площі. Територія всього Аралкума при цьому зараз перевищує 5 мільйонів гектарів, і вона постійно збільшується. Дослідники відзначають, що за останній час стало непридатним приблизно 50 000 гектарів сільгоспугідь.
