Сьогодні нікого не здивувати поняттям «нуль». Але у свій час ця ідея «нічого» як чогось, з чим можна вчиняти певні дії, зробила справжню революцію в математиці. Історики давно знають, що ідея прийшла з Індії, але її точне походження залишається покритим мороком. Нещодавно сама древня індійська посилання на цифру «нуль» була ідентифікована в рукописі, що відноситься до третього або четвертого століття.
Зерно математики
У 1881 році в селі Бахшали, недалеко від Пешавара, (територія сучасного Пакистану), фермер викопав давньоіндійський сувій. Цей сувій складається з 70 сторінок берести і містить сотні нулів у вигляді точок.
Ці точки не були тими нулями, які ми знаємо сьогодні. До того, як нуль став відомий як самостійна цифра, він був чимось на зразок службового знака, щоб з його допомогою фіксувати великі числа (наприклад, як він це робить в числі 101). Інші стародавні культури використовували аналогічні рамки: наприклад, майя в таких випадках ставили символ раковини, а вавілоняни — подвійний клин.
Тим не менш історики впевнені, що саме з цієї точки через кілька століть «народився» сучасний нуль, що багато хто вважає одним з найвизначніших моментів в історії математики.
Три віку нуля
У дослідженні, проведеному в Оксфорді, використовувалося радіовуглецеве датування, метод вимірювання вмісту ізотопів вуглецю в органічному матеріалі для визначення його віку. Результати показали, що рукопис Бахшали може бути не одним, а кількома текстами.
Вуглецевий аналіз дав три різні дати для різних частин рукопису. Найстаріша частина датована 224-383 роком, але дві інші частини відносяться до 680-779 і 885-993 років нашої ери.
Тому можливо, що рукопис Бахшали складена більш ніж з одного тексту. Необхідно більше досліджень, щоб краще зрозуміти історію її появи. Поки ясно одне: «нуль без палички» зовсім не обов'язково означає щось марне. Коли-то з нього виросла сучасна математика.
