Зміна клімату, що зачепив нашу планету в останні десятиліття, вже починає негативно позначатися на мешканців Землі. Одним з таких регіонів, де гостро відчувається висушення клімату і погіршення якості середовища проживання, є південно-азіатський регіон. Тут розташовані такі країни як Індія, Пакистан, Бангладеш, Бірма. Це один з найбільш густонаселених регіонів нашої планети, чисельність мешканців якого становить близько 1,5 мільярдів і постійно зростає.
Як вважають вчені, подальше підвищення температури повітря в цій частині суші створить важкі умови для проживання, а в перспективі зробить і зовсім не придатними для життя. Справа в тому, що Південно-Східна Азія — це територія низин і рівнин з вологим кліматом і великою системою зрошення. Американські вчені проаналізували «температуру мокрого термометра» і перспективи її зміни на найближчі 100 років. Під цим поняттям мається на увазі поєднання двох показників — температури повітря і його вологості. Із збільшенням температури відбувається збільшення вологості повітря. І в якийсь момент досягає таких показників, при яких жоден предмет не зможе себе охолодити допомогою випаровування зайвої вологи. Вчені такою критичною відміткою для цього регіону вважають температуру +35°С. Показник дуже важливий з точки зору комфортного перебування людини на відкритому повітрі. Адже більшість населення Індії, Бангладеш та сусідніх країн досі проживають у сільській місцевості і велику частину часу присвячують обробці полів та вирощування харчових культур. Настільки тривале перебування на сонці супроводжується необхідністю тіла охолоджувати себе за допомогою випаровування. Згідно з отриманими даними, більшість території Індії лише через 80-100 років буде непридатне для життя людини.
Як вважають фахівці в області зміни клімату така ситуація склалася в цьому регіоні у тому числі з вини самої Індії та сусідніх країн. Справа в тому, що в Південно-Східній Азії зосереджені найбільші економіки світу, такі як Індія і Китай. Ці країни на даний момент не приєдналися до загальносвітової програмою по скороченню викидів парникових газів. Уряди країн дотримуються тієї точки зору, що скорочення викидів спричинить за собою спад виробництва і призведе до зниження економічного зростання. Така тривога цілком виправдана, адже населення цих двох країн, за підрахунками демографів, становить близько 2,7 мільярдів чоловік, і всім їм потрібно стабільне економічне майбутнє. Але як знайти ту золоту середину, при якій економічне процвітання не буде йти в розріз із звичними умовами проживання народів, що населяють цей великий регіон? Про це треба подбати вже нинішньому поколінню, інакше до кінця цього століття світ зіткнеться з найбільшою геополітичною катастрофою сучасності.
