Як відомо з біології, гібриди близькоспоріднених видів хоч і народжуються цілком життєздатними, але, як правило, не можуть давати потомство, тобто є стерильними. Частково це відбувається тому, що кожен вид володіє різним числом хромосом і відбувається порушення мейозу (поділу статевих клітин), а також з інших причин. Можна привести кілька прикладів близькоспоріднених гібридів, які не здатні до розмноження: мул і лошак (нащадки коней і ослів), зеброїди (отриманий від схрещування зебр і коней), нар (гібрид одногорбого та двогорбого верблюда), пизли (гібрид білого та бурого ведмедя), хонорик (дитинча норки і тхора).
Але в цьому правилі є виключення. Одне з них — це гібридні ігуани, що живуть на Галапагоських островах. Цей архіпелаг, розташований на захід від Південної Америки в районі екватора, відрізняється багатьма унікальними мешканцями: пінгвінами, що живуть ближче до екватора, гігантськими черепахами, птахами синеногими олушами, морськими ігуанами. А тепер ще й гібридні ігуани поповнили цей список.
На островах виявлені гібриди морських і сухопутних ігуан. Ареали цих двох видів перетинаються в південній частині Галапагоських островів. Саме тут і були виявлені особини, які є гібридними. До цього вважалося, що належать до різних родів Conolophus і Amblyrhynchus не можуть схрещуватися між собою. Тепер же, аналізуючи виявлених особин, вчені припустили, що вони виникли з-за зміни умов існування морських ігуан. Вся справа в порушенні звичної циркуляції морських течій в цьому районі. В результаті катастрофічних змін відбулося зменшення запасів водоростей, які були основною їжею морських ігуан. З-за голоду вони змушені були шукати їжу на суші, де і стали проводити достатню кількість часу для того, щоб ближче познайомитися зі своїми сухопутними родичами. Як з'ясували фахівці, батьками з'явилися гібридів, яких було виявлено більше 20 особин, були морські ігуани, а матерями — сухопутні. Цікаво, що гібридні особини поєднали в собі все найкраще, що було у їхніх батьків. Наприклад, морські ігуани мають гострі кігті для того, щоб хапатися за скелі, а у наземних особин пазурів нема. Вони не можуть лазити по кактусам-опунциям, плоди яких вживають в їжу, їм доводиться чекати, коли плід сам звалиться вниз. У гібридних ж особин є гострі кігті, тому вони з легкістю забираються на кактуси, а також поїдають підводні водорості. Виходить, що гібриди з однаковим успіхом можуть жити як на суші, так і в морській воді.
Гібридні ігуани є здебільшого стерильними, тобто не здатними до розмноження, як це часто буває в подібних випадках. Але що дивно, вчені виявили гібрид F2 — особина ігуани другого покоління, тобто нащадків гібридів F1. Виходить, що деякі гібриди все-таки змогли залишити здорове потомство.
Світ живої природи Галапагоських островів у чому эндемичен, тобто населяють їх види зустрічаються тільки тут і ніде більше. Тепер архіпелаг знаменитий ще й тим, що тут мешкають дивовижні природні гібриди, здатні давати потомство. Цілком ймовірно, що через певний час можна буде констатувати утворення нового виду ігуан, батьківщиною яких стануть Галапагоські острови.
