Пише блогер Віталій Сокол:
На 4-й день в Королівстві Тонга, коли ми були практично повністю деморалізовані перелітними, житловими і погодними умовами і майже приготувалися бути розчарованими поїздкою за китами, до якої цілий рік готувалися, а деякі з нас кілька років про це лише мріяли, у нас все вийшло!
Сонце вийшло з-за хмар, хвилювання заспокоїлося, і кити безтурботно відпочивали в океані граючи з китенка.
Точніше грав в основному кит. Його мама лише іноді намагалася його стримати, щоб допитливий малюк занадто близько не наближався до небезпечних з вигляду людям... до нас то пак.
Але невгамовний кит постійно намагався відірватися від мами, підпливав ближче і повторював за нами перевороти і все норовив ляснути кого-небудь то хвостом, то плавцем.
А один раз я аж здригнувся, бо за моєю спиною підкрався і виплив величезний кит чоловічої статі, який теж вирішив «доглянути» за малюком і ляснув по воді чотириметрової «долонею» (Pectoral fin, бічній плавець розміром 3-4.5 метра)
Так ми і плавали з ними, ухиляючись від хвостів, пірнаючи і перекидаючись в океані, щасливі, як діти.
Нам вистачило часу, і я навіть встиг зняти це з повітря, на свіжокуплений в Гонконзі Мавик 2 (зум).
Фотографії та текст — Джерело
