Там, де сьогодні стоїть Лондон, колись було близько двадцяти річок, що живлять Темзу. Усі вони були оточені м'якими горбиками і долинами, вирізаними самою річкою та її притоками. Колись місто було розташоване на північному березі Темзи, і кілька століть Лондонський міст був єдиною переправою через річку. Але Лондон збільшувався і збільшувався, а річки і струмки почали заважати його зростання. Тому їх вирішили поховати під вулицями. Так що сьогодні ви можете стояти в декількох сантиметрах від однієї з втрачених річок і навіть не знати цього.
Так, є річка, йде прямо під Букінгемським палацом — Тайберн (Tyburn). Колись тут водився великий лосось і жителі дуже любили тут рибалити. Сьогодні Тайберн — каналізація. Під склепінням Банку Англії спокійно тече через тунель річка Уолбрук (Walbrook), яка раніше була важливою артерією Римського Лондона і приносила в місто прісну воду.
Ну а самої легендарною річкою з підземних є Фліт (Fleet). Це один з найбільш повноводні притоки Темзи, а коли-то Фліт був ще й однією з найчистіших річок. Однак зі зростанням міста на березі почали з'являтися ринки, м'ясні крамниці, млини, майстерні, і річка перетворилася в смітник: туди скидали кістки тварин та інші відходи. Дуже скоро Фліт обмілів і почав погано пахнути. От і було вирішено відправити його під землю.
Береги Фліту хотіли перебудувати у венеціанському стилі, проте ідею швидко залишили. Останній ділянка зник під містом в 1870-х роках. До речі, ця річка фігурує і в «Пригодах Олівера Твіста»: саме на його березі перебувало лігво Феджина.
Але особливість Фліту в тому, що і сьогодні він буває повноводним. Річка схильна припливам, і іноді тунелі заповнюються до даху за якихось півгодини.
Але Фліт можна побачити або почути, не спускаючись у тунелі. Скромний потічок протікає від району Хемпстед до ставків Хайгейта.
У загальній складності під містом було поховано приблизно двадцять річок, але і сьогодні їх історію можна простежити в ландшафті і назвах Лондона. Так, є вулиця Фліт-стріт. А біля берегів річки Эффра (Effra) була колись збудовано майданчик для крикету. Вона овальної форми, так як йшла уздовж вигину річки.
Пізніше Эффру повністю приховали під землею, а майданчик перетворили на крикетний стадіон. Той же Уолбрук коли проходив через центр Лондона, і у римлян на березі навіть був храм. Його сліди були виявлені не так давно: археолог Уільям Граймс в 1950-х роках досліджував протягом Уолбрука і абсолютно випадково знайшов залишки храму, присвяченого Митрі, божества світла.
Зараз є кілька цікавих проектів з відновлення підземних річок Лондона, багато хто вважає, що це перетворить місто в кращу сторону. Так, місцеве рибальське суспільство хоче відновити Тайберн. Однак плани дуже амбіційні, хоч і цікаві: для цього потрібно знести Букінгемський палац. Але хто знає, може, ще через півстоліття наші діти поїдуть у Лондон і захоплять з собою вудки, щоб половити в британській столиці лосося.
