Нещодавно вчені ідентифікували новий вид динозавра-теропода з сімейства троодонтитов. Його назвали Albertavenator curriei на честь відомого канадського палеонтолога доктора Філіпа Дж. Каррі. Знахідка цікава не тільки сама по собі, але й тому, що відкриває нову сторінку у вивченні пізнього крейдового періоду: схоже, що у цей період на Землі жило набагато більше видів динозаврів, ніж вважалося раніше.
Молодший брат
Заново ідентифікований динозавр жив у Канаді близько 71 мільйона років тому в місцях, які зараз є долиною річки Ред-Дір. Він був хижаком розміром трохи менше людини, ходив на двох лапах і був покритий пір'ям. Найцікавіше, що новий вид знайшли не в ході нових розкопок, а під час вивчення останків, знайдених ще декілька десятків років назад тим самим доктором Каррі. Все це час кістки пролежали в Королівському музеї Тирелла, в околицях якого їх і знайшли.
На фото: Порівняння розмірів Albertavenator curriei і людини
Причому в музеї вони проходили як останки троодона — динозавра, який був близьким родичем Albertavenator curriei, але жив раніше нього, близько 76 мільйонів років тому. Як же вийшло, що тільки тепер вдалося зрозуміти, що мова йде про новий вид динозаврів?
Розкопки в музеях
Палеонтологи зізнаються, що крихкі кістки динозаврів часто не зберігаються, а різні види часто відрізняються саме дрібними деталями. Наприклад, Albertavenator відрізняється від троодона більш коротким і міцним черепом, проте з'ясувати це вдалося тільки після докладного анатомічного і статистичного зіставлення кісток черепа, що утворюють верхню частину голови динозавра. Зуби, які зберігаються краще і у великій кількості, гірше підходять для порівняння: у схожих видів вони практично ідентичні.
На фото: Експонат Королівського музею Тирелла
Поява нового динозавра, який дуже схожий на вже відомого ящера, може бути ознакою важливого відкриття. Вважалося, що в кінці крейдяного періоду видів динозаврів було небагато. Можливо, це не так, просто технології визначення різних видів у людей були недостатньо розвинені, щоб розділяти їх. Тому все звалювали в одну купу.
Повторні дослідження вже відомих знахідок відкривають нові сторінки історії еволюції тваринного світу Землі. Це означає, що палеонтологи в майбутньому зможуть робити гучні відкриття не тільки на розкопках, але й у музейних залах.