Сучасні міста перевантажені автотранспортом, а люди страждають в пробках, і які б не були спроби розвантажити потоки машин, більшість з них так і не виправдало. Однак що робити службам, де в першу чергу цінується швидкість. Поштою, наприклад. Ідея альтернативного методу транспортування листів і посилок народилася у Великобританії ще у другій половині XIX століття. Це була масштабна і дорога затія — справжня підземна залізниця!
Будівництво дороги було почато в 1915 році і тривало цілих 12 років.
Підземні тунелі прокладали 2 роки. В 1917 році роботи закинули, тому що почалася Перша світова війна, Англії стало не до цього. Недобудовану залізницю використовували для збереження цінних музейних експонатів від бомбардувань, і пожеж.
Після закінчення війни Англія відчувала сильне економічне напруження, у країні гостро не вистачало їжі. Тому відновлювати підземну дорогу почали тільки в 1925 році.
Тунелі обладнали рейками, ліфтами, поштовими конвеєрами, оснастили новітніми, спеціально виготовленими паровозами.
Робота тривала два роки, але результат виявився чудовим! Глибина, на якій знаходилася залізниця, досягала 25 метрів. Для надійності дно тунелю було вистелено спеціальним матеріалом, а на нього покладений бетон. І вже на бетон укладені рейки.
Підземний потяг виглядає незвично — він більше схожий на прогулянковий атракціон.
В ті часи Англійська пошта славилася швидкою доставкою і чіткістю роботи. Це було неважко, адже кожен день під землею курсувало 30 складів. Загальна маса паперового вантажу становила 45 тисяч кілограмів щодня.
Від початкової станції до кінцевої пошта могла потрапити в проміжку від 15 до 26 хвилин, що було фантастично швидко для того часу.
Дорогу закрили 14 років тому, але не тому, що вона перебувала в аварійному стані, а тому, що наземне перевезення виявилася в 3 рази дешевше.
