Є думка, що екологічне і зроблене своїми руками, та ще й за старовинними технологіями, за визначенням краще і корисніше. Але так буває не завжди. Плетені пляшки для води, які створюються традиційним методом корінних каліфорнійських індіанців, можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю людей. І це відбувалося протягом усього того часу, поки індіанці користувалися цією технологією.
Шкідливий бітум
У чому ж небезпека звичайних плетених пляшок? Вся справа в особливому бітумі — матеріалі, який отримують з нафти і яким промазывали щілини в пляшках. Бітум складається з поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАУ), які викликають ряд проблем зі здоров'ям, включаючи рак, гормональні порушення, пошкодження органів і порушення розвитку. Сучасні люди зазвичай піддаються впливу ПАУ внаслідок спалення викопного палива, переробки продуктів харчування і куріння тютюну.
Археологічні дані і етноісторичні записи показують, що бітум використовувався корінними каліфорнійськими індіанцями для різних цілей, в тому числі в якості герметика для водних контейнерів, фіксації наконечників стріл і в якості матеріалу для виробництва димових сигналів. Стародавні скелетні останки показують, що корінні каліфорнійці дійсно страждали від погіршення здоров'я.
Точна копія старожитностей
Щоб підтвердити свою теорію про згубний вплив давніх технологій, дослідники виготовили два типи стародавніх пляшок, використовуючи традиційні індійські методи. Одна з пляшок була покрита м'яким бітумом, відомим як «малак», який видобувають на океанському березі, а другу обмазали твердим бітумом, відомим як «воко», зазвичай зустрічається на земельних ділянках.
До справи підійшли відповідально: згідно з історичними записами, використовували голку з пташиної кістки, щоб сплести пляшки з місцевих м'яких рослин. Перед тим як нанести бітум на поверхню, його нагрівали з вулканічної галькою в спеціальній посудині. Під час виробничого процесу проводили аналіз повітря поруч з майстернею, який показав обсяги ПАУ, що дорівнюють або перевищують показники сигаретного диму.
При цьому вода в таких пляшках не ставала небезпечною для здоров'я навіть через два місяці зберігання, а ось оливкова олія швидко «заразилося». Тобто зберігання жирних продуктів в посудинах, виготовлених таким чином, було додатковим фактором ризику.
