Аргентина - віза, туристичні регіони, острови, пам'ятки, погода, гроші, їжа - як дістатися

Діє безвізовий в'їзд на термін, що не перевищує 90 днів. У літаку вам видадуть міграційний бланк, де потрібно заповнити особисті дані (хоча я от не пригадую, щоб мені його останнього разу видавали). На паспортному контролі все як завжди: поставлять штамп в паспорт, знімуть відбитки пальців, сфотографують. Це все весело розмовляючи і посміхаючись. У аргентинських прикордонників завжди гарний настрій, принаймні мені такі попадалися.

Митні правила говорять, що до ввезення в країну можна 2 блоки сигарет, 2 літра алкоголю, до 5 кілограмів консервів (хтось возить з собою консерви?!))) Сувенірів і подарунків можна привезти на суму не більше 300 доларів.

Ввіз і вивіз аргентинського песо не регламентований і дозволений без обмежень. Ввезення валюти і золота на суму більше 10 000 доларів потрібно декларувати.

У списку забороненого до ввезення:

• Неконсервовані продукти харчування.
• Предмети, які мають історичну, художню або археологічну цінність, якщо на них немає спеціального дозволу.
• Зброя.
• Боєприпаси.
• Наркотики.

Можна вивозити вироби з шкіри та хутра, але збережіть чек про всяк випадок. На хутряні вироби ще й експортна квитанція потрібна. Уважно оформляйте покупку. В цілому аргентинці досить лояльні до правил, якщо не сказати більше, але це не означає, що їх не потрібно дотримуватися.

Після проходження паспортного контролю і очікування багажу на вас чекає ще одна черга. В принципі, до черг в Аргентині краще відразу звикнути. На виході з аеропорту весь багаж оглядають і вам знову доведеться ставити валізи на стрічку. Але на цьому все. Ніяких особливих труднощів при перетині кордону (а я робила це вже раз 6-7) я не зустріла жодного разу.

А дістатися до Аргентини можна тільки літаком. Ну, або якщо ви любитель морських подорожей, можна спробувати перетнути Атлантичний океан на якомусь судні, але я таких авантюристів не знаю. Літаком вірніше.

Є прямі перельоти з Києва. Ціна квитків досягає 45 000 гривень.

Аеропорт прибуття, з якого зазвичай починаються і тривають всі подорожі Аргентиною, називається Есейса (Ezeiza).

NB: Не забувайте, що ціна на квитки, крім іншого, залежить від курсу долара і варіюється в залежності від його динаміки.

Я шукаю квитки на сайтах-агрегаторах, вибираючи гнучкі дати +/- 3 дні або в цьому розділі MapMe Так можна підібрати найбільш дешевий переліт. Іноді бувають супер-промо-акції і можна дістати квитки за вдвічі меншу вартість, як це зробила моя подруга. Але це коштувало їй багатьох ночей в пошуках по сайтах авіакомпаній. Але хто добре шукає, той завжди знайде, як прилетіти в Аргентину дешевше.

• Буенос-Айрес і його околиці Столиця і серце країни, Вавилон Південної Америки. Місто контрастів з бурхливим нічним життям, галасливими демонстраціями та найширшою в світі вулицею Авеніда Нуэве-де-Хуліо.
  Тут простіше всього за короткий період перейнятися аргентинським духом. Численні театри, танго-шоу, музеї, мілонги на площах, ресторани національної кухні, ярмарки з промислами з кожної провінції країни, — все це познайомить вас з колоритною культурою Аргентини всього за кілька днів. Варто також відвідати невелике містечко Тигрі в годині їзди від міста зі станції Ретіро. Покататися на човнах каналами, побродити ярмарками і поїсти свіжих морепродуктів.

• Мендоса Столиця однойменної провінції, яка славиться своїм вином і божевільними передгірними пейзажами. Тут ви можете відвідати винні заводи і льохи, дізнатися багато цікавого про сорти винограду і без кінця дегустувати найкраще вино Аргентини.
  Всього в півгодині їзди від міста, в передгір'ї Анд, ховається чарівне курортне селище Качеута (Cacheuta), яке відоме своїми геотермальними джерелами.

• Барілоче Якщо ви шукаєте гірськолижний відпочинок, ласкаво просимо до Швейцарії Латинської Америки. Барілоче пропонує своїм гостям кращі курорти, мальовничі пейзажі північної Патагонії і божевільне нічне життя.

• Провінція Місьйонес і Пуерто Ігуасу Недалеко від містечка Пуерто Ігуасу, на стику трьох країн, Аргентини, Бразилії та Парагваю знаходиться одне з чудес світу і Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — водоспади Ігуасу «Велика вода» в перекладі з мови індіанців гуарані, що вірно, адже це найбільший каскадний комплекс в світі!
  Крім природних чудес, тут можна знайти 11 єзуїтських церков, 4 з яких також були включені в список Всесвітньої спадщини. У провінції Місьйонес, як і на всій півночі Аргентини, залишилося багато поселень корінного населення, і зараз вони пропонують туристам екскурсії в свої села і вироби народних промислів.

• Мар дель Плата А тут ви знайдете пляжний відпочинок на узбережжі Атлантичного океану. Всього 5 годин від Буенос-Айреса на автобусі, і можна насолоджуватися сонцем і пляжами з золотим піском... Сезон відкривається в кінці листопада і триває до кінця лютого.

• Патагонія Напевно, багато хто, як і я, знають цю назву з дитинства з пригодницьких фільмів. Патагонія займає мало не третину країни. Хоча сусіди-чилійці вважають Патагонією тільки південну частину материка, тобто в самому низу.
  Гори і озера, кити і пінгвіни, знаменитий льодовик Періто Морено, тут дика природа все ще сильніша від цивілізації.

• Вогняна Земля Так називається найбільший острів однойменного архіпелагу на півдні країни та всього континенту. Це той самий «край Світу». Острів поділений між Аргентиною і Чилі. Через суворий клімат відвідувати його краще в період з пізньої весни (листопад) до ранньої осені (березень).
  Найголовніша пам'ятка архіпелагу — його мешканці. Численні колонії пінгвінів і морських левів можна побачити в безпосередній близькості.

Дістатися до Вогняної землі можна перельотом до міста Ушуайя. Це найпівденніше місто в світі. Звідси відправляються круїзи в Антарктиду. Навіть з грудня по березень денні температури в Ушуайї не перевищують +15 градусів, так що краще як слід одягнутися.

• Льодовик Періто Морено Цю пам'ятку Патагонії слід особливо виділити. У 80 км від містечка Ель Калафате в національному парку Лос-Гласьярес знаходиться найбільш туристичне місце цього регіону — льодовик Періто Морено. Один з найкрасивіших у світі, він включений у список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з усією територією національного парку.
  Ширина цієї крижаної брили 5 км, висота над поверхнею води 60 метрів. Тисячі туристів приїжджають сюди в надії побачити прорив крижаної греблі, яка утворюється посередині озера Аргентино. Але таке диво природи відбувається не за розкладом, приблизно раз на 3-4 роки, і тут вже як пощастить.

• Водоспади Ігуасу Знамениті водоспади Ігуасу, а саме 275 штук до 82 метрів у висоту, ширина каскадного комплексу 2,7 км. Дивовижне місце, яке обов'язково потрібно побачити, якщо вже ви забралися так далеко від дому. Від Пуерто Ігуасу можна доїхати на рейсовому автобусі або замовити екскурсію прямо на автобусній станції.
  І обов'язково відвідайте обидві сторони, аргентинську і бразильську. Види відкриваються абсолютно різні, воно того варте! Бразилія пропонує туристам довгі звивисті стежки довжиною близько 2 км, звідки відкривається огляд на каскади знизу. На аргентинській стороні після вчинення кілометрової прогулянки мостами через річку ви опинитеся в самому центрі "Глотки Диявола", на її верхній оглядової точки. NB : заздалегідь приготуйте дощовики. Вони вам точно знадобляться!
  Краще купувати їх перед поїздкою або в Пуерто Ігуасу. В самому національному парку їх теж продають, але до непристойності дорожче. Близько 11 доларів, якщо мені не зраджує пам'ять. За домовленістю між країнами водні прогулянки влаштовує аргентинська сторона, а повітряні організовуються на бразильській.

• Кладовищі Реколета в Буенос-Айресі Національний меморіал Аргентини, її історія в камені. Це одне з найбільш історично значущих і найкрасивіших кладовищ у світі.

• Район Ла-Бока (La Boca) в Буенос-Айресі У перекладі з іспанської «ла бока» означає «рот». Так назвали цей район, тому що раніше він був входом в місто через розташований там порт. Зараз основний порт розташований в іншій частині міста.
  По суті, туристів приваблює лише невелика частина району, будинки в якій пофарбовані яскравими фарбами.

• Сальта і Хуху Взагалі українською Хуху воліють називати Жужуем зі зрозумілих, напевне, причин))) Але я залишу все як є.
  Ці два міста недалеко одне від одного на півночі країни, в околицях яких вас чекають мальовничі гірські ландшафти, ущелина Умауака, включена у світову культурну спадщину ЮНЕСКО, і можливість здійснити поїздку до хмар на поїзді «трен де лас нубес».

Протяжність територій Аргентини з півночі на південь майже 4 тисячі кілометрів, черзе що тут перетинаються відразу кілька кліматичних зон від субтропічної до полярної. Тому ця країна може запропонувати своїм гостям як пляжний відпочинок, так і гірськолижний спорт і відвідування льодовика.

На півночі країни, в районі Сальти і Хуху, досить посушливо і дуже спекотно влітку. Дуже. До 40 градусів. Відвідування Ігуасу може бути ускладнене з тієї ж причини. Нагадаю, що в південній півкулі все навпаки і літо триває з грудня по лютий.

У центрі країни влітку середні показання термометра 30-33 градуси, взимку до 13-15. Це з практики. Треба зазначити, що одна і та ж температура сприймається по-різному. Все залежить від вологості. На узбережжі вона дуже висока, і вже 25-27 градусів тепла стає не так просто переносити. Запасіться вологими серветками! Якщо просуватися вглиб материка, то вологість істотно нижче та аналогічні температури переносяться значно легше.
Зате для подорожі Патагонією латиноамериканське літо підходить якнайкраще.

Зима

Але також принцип з вологістю працює і у зворотний бік. І якщо ви приїхали до Аргентини взимку (тобто з червня по серпень), то навіть при денних 10-15 градусах можна запросто замерзнути або не дай бог застудитися. Всьому провиною все та ж вологість. Раніше дивувалася, чому місцеві в таку погоду носять чоботи і пальто, обмотуються шарфами і надягають шапки. Тепер сама так ходжу. Ну, хіба що крім шапки.

Тому, збираючись у дорогу, не варто брати ті ж речі, що ми носимо в цю погоду в Україні. Діліть цифри термометра на 1,5. Тобто якщо в Буенос-Айресі на момент вашого приїзду обіцяють 15 градусів вдень, прихопіть куртку, яку ви носите вдома при +10. Так, може бути сонячно, і це істотно поліпшить погоду. Але тільки в денний час, на кілька годин. Ввечері і вночі температура падає до 6-8 градусів, а під ранок може бути і зовсім 3 градуси. А взагалі, зимові дні в Аргентині дуже часто схожі на осінь в Києві.

Ще важливо знати, що тут не прийнято мати центральне опалення. Взимку в оселях, як правило, холодно. У готелях, звісно, передбачені системи обігріву, але про всяк випадок..... Я от шкодую, що не прихопила вовняні шкарпетки, підлога в основному скрізь кахельна.

Але якщо у ваші плани входить покататися на гірських лижах, зимовий час підійде якнайкраще. Аргентина і Чилі по сусідству славляться своїми гірськолижними спусками в Андах.

На мою суб'єктивну думку, краще всього їхати в Аргентину навесні. У жовтні-листопаді вже не холодно і ще не жарко. Так само і на початку осені, березні-квітні, але навесні все квітне!

Зовсім недавно новий президент країни Маурісіо Макрі скасував офіційний курс долара і євро, тим самим скасувавши і чорний ринок продажу валюти. Ще півроку тому розрахунки за картками в магазинах велися по 9 песо за долар, тоді як при обміні на чорному ринку вам могли дати 14-15 песо. Зараз курс варіюється між 14-15 песо за долар і 16-17 за євро.

З одного боку, тепер ви не втрачаєте 40%, розраховуючись карткою або знімаючи з неї гроші. З іншого ж, ціни на все вирівнялись у відповідності з новим, вільним, курсом. Тобто зросли.

Отже, розплачуватися картами тепер можна. Найбільш переважні Visa і Mastercard. Головне пам'ятати, що наші банки здійснюють конвертацію в песо за долар. Напевно, варто вибрати карту того банку, де курси валют людяні)))

Поміняти гривні на песо, минаючи євро/долар, не вийде. Тут мене часто запитують:"А ви що, хіба не в Євросоюзі?". Так що про нашу гривню вони навіть не чули.

Все-таки краще брати з собою більше готівки. Зараз в туристичних місцях почали з'являтися обмінники, які існують і у нас. Але найпривабливіший курс, якщо говорити про Буенос-Айрес, можна знайти на вулиці Флорида. Вона знаходиться в чотирьох квадр від Обеліска.

Квадрою називають квартали, на які поділене місто. Кожна квадра це приблизно 100 метрів. По цій вулиці і тут і там чується "камбіо, камбіо". Це вуличні міняйли. Так я міняла гроші багато разів і, на щастя, кожен раз вдало. Обмін не відбувається прямо на вулиці, міняйло відводить вас в найближчий магазинчик, де приховується обмінник.

В інших регіонах країни розплачуватися можна і в доларах/євро у всіх туристичних магазинах, такий спосіб оплати більш ніж прийнятний, але курс напевно буде грабіжницьким. Краще міняти валюту заздалегідь в столиці, або поцікавитися у місцевих, де краще всього це зробити в місті вашого перебування.

Поїзда

Після низки криз, аргентинські залізничні компанії були приватизовані, розорені і цей вид транспорту прийшов в занепад. Напрямів, за якими курсують поїзди, залишилося зовсім небагато: Барілоче, Кордова, Росаріо, Тукуман, Мар дель Плата. Ось, мабуть, і все. Та є нюанс, купити квитки в Інтернеті не можна, тільки в касах і за місяць до подорожі. Загалом, я не знаю нікого, хто подорожував Аргентиною на поїзді. І дуже шкода, тому що долати такі відстані літаком дорого, а автобусом довго (і теж дорого). На поїзді було б значно дешевше. Але що поробиш.

Автобуси

Тому 1300 кілометрів від Буенос-Айреса до Ігуасу мені довелося подолати за 18 годин, намагаючись прийняти комфортну позу в кріслі автобуса. Хоча на їх зручності все-таки гріх скаржитися. Годували як в літаку, навіть алкоголь був. Але такий сервіс залежить від компанії перевізника, яку ви обираєте.

Також можна вибирати рівень комфорту вашого місця. Оскільки подорожі тривалі за часом, компанії пропонують своїм пасажирам досить зручні місця двох видів — cama і semicama. Кама комфортніше, і якщо ви проводите в дорозі ніч, то можна майже повноцінно виспатися. Різниця в ціні між камою і семикамою близько 13-16 доларів (200-250 песо). Захопіть плед або теплі речі, водії люблять включати кондиціонери на повну потужність.

Ціни на це задоволення, по-моєму, могли б бути і нижчими. Поїздка на Ігуасу обійдеться вам від 85 доларів/1300 песо в один кінець.

Компаній, що здійснюють автобусне сполучення країною, десятки. Основні з них Flechabus, El Condor, Chevallier та ін

Літак

Проте на літаку вийде все-таки дорожче. Переліт Буенос-Айрес—Ігуасу буде коштувати 270 доларів в обидва кінці. Тобто різниця в ціні між автобусом і літаком на прикладі Ігуасу становить 40% на користь автобуса.

Основний перевізник Aerolineas Argentinas. Лоукостером його не назвеш. Переліт від Буенос-Айреса до крайньої точки Південної Америки Ушуайя коштуватиме 460 доларів туди і назад. Чим раніше купувати квитки, тим дешевше.

Оренда автомобіля

Цей вид послуги в Південній Америці розвинений далеко не так добре, як у Європі. Напевно, тому і обійдеться вам дорожче. Вартість оренди починається від 50$ на добу та залежить від класу авто, пробігу, компанії-орендаря. Різниця в цінах може бути пристойною.

Забронювати онлайн можна, але також це можна зробити і в аеропорту Буенос-Айреса, де представлені всі основні компанії.

Необхідно знати, що якщо ви плануєте перетинати кордон Аргентини на орендованому авто для відвідування сусідніх країн, то зробити це можна тільки в межах Меркосура. Це південноамериканське економічне співтовариство. Туди входять Бразилія, Аргентина, Венесуела, Уругвай і Парагвай. Для подорожі в Чилі вам потрібно отримати спеціальний дозвіл, який оформляють при оренді автомобіля, але не всі компанії. Це питання краще уточнювати заздалегідь. Для відвідин інших країн доведеться здавати це авто і брати нове на місці.

Дороги в Аргентині непогані, але їх стан погіршується від півночі до півдня, і де-небудь в Патагонії проїхати на малогабаритному авто буде важко. Також за переміщення доведеться платити, є платні ділянки.

Ціна на бензин зараз становить 1.2$, на півдні країни ця цифра зменшується. Там видобувають більше нафти.

Для оформлення машини в оренду вам знадобляться права і паспорт. Водієві повинно бути не менше 23 років. Мінімальний термін оренди 72 години.

Ох, це болюча для мене тема, зараз розповім чому. З Wi-Fi проблем тут немає, тому багато туристів складнощів напевно не помітять. Інакше відбувається, якщо придбати місцеву сімкартку в надії на мобільний іІтернет. Тут часто пропадає сигнал мережі, через що якість Інтернету залишає бажати кращого. Але не це найстрашніше. За 0,23-0,30$ на день, які ви платите на добу за Інтернет, включено лише 50 Мб трафіку! Зате роумінг країною безкоштовний. Тобто з місцевою сімкою ви і на Ігуасу, і в Мендосі будете мати доступ в Інтернет. Принаймні на вайбер вистачить)))

Безкоштовний Wi-Fi можна знайти майже у всіх кафе і ресторанах, напевно у вашому готелі, в Макдональдсі і Старбаксі, на усіх станціях метро, а також на площах міста. Але не забувайте про безпеку. Працювати за ноутбуком краще в закритих приміщеннях — кав'ярнях або ресторанчиках.

Основні мобільні оператори Claro і Movistar. Я користуюся другим. У нього трохи дешевший Інтернет і можна з 3$ зробити 15$ (але на фіксований термін — тиждень, за яки й їх треба витратити).Вартість дзвінків буде залежати від вашого тарифного плану. Я плачу за перші півхвилини 0,30$, зате за подальший час 0,005$. Вхідні завжди безкоштовні. Але дзвонять один одному тут мало, в основному записують голосові повідомлення в Whatsapp.

В Україну найкраще телефонувати через Skype, Whatsapp, Viber і інші месенджери. Так безкоштовно.

В Аргентині говорять іспанською мовою. Звичайно, в туристичних районах вас зрозуміють і англійською. Але в цілому, оскільки майже всі країни континенту іспаномовні, англійську тут знають мало. Напевно, як і у нас в Україні.

Ті, хто хоч трохи знають іспанську, будуть дуже здивовані. Аргентинський акцент, його ритм і співучість (пам'ятаємо, що третина країни етнічні італійці), а головне - безліч "аргентинізмів" - можуть створити труднощі перекладу. Оскільки це країна емігрантів, то аргентинська іспанська дуже сильно збагатилася за рахунок слів з італійської та інших європейських мов. Але саме цей діалект за рахунок його музикальності особливо привабливий. Коли я тільки починала вчити іспанську, ще в Україні, мої викладачі-іспанці розповідали, що аргентинці в їх країні мають велику популярність у жінок саме завдяки тому, як вони говорять.

Мова жестів

Якщо ви не сильні в іспанській, а англійською вас не розуміють, то вихід вихід є. Ті, хто був в Італії, напевно, звертали увагу на те, як багато жестикулюють італійці. Так ось, разом з ними в Аргентину перебралася і мову жестів.

Жест№1 "Увага"

Жест застереження, уваги в буквальному сенсі. Роблячи так, аргентинці вимовляють "ojo", що в перекладі означає очей. Логічно загалом-то.

Жест №2 "....чорта!"

Виражає широкий діапазон вигуків від "Ну що ти робиш?!" до "Якого біса?!!!". Це якщо цензурно виражатися )))

Жест №3 "А я звідки знаю"

Або просто "я не знаю". В Україні такий жест має дещо інше значення.

В іншому використовуються ті ж рухи, що і у нас, на кшталт "більш-менш", "відмінно", "зійшов з розуму", ну, і "міжнародний" середній палець, звичайно ж.

10 фраз, які потрібно знати

1. Por favor (пор фавор) — «будь Ласка». Напевно, ці слова знає кожен, але все одно. Аргентинці дуже чемні і уважні, тому ні один por favor не буде зайвим.

1. Gracias (грасіас) — «Спасибі». Те ж саме і тут.
2. Permiso (пермисо) — «дозвольте» ...пройти, обійти, зайти, взяти, і т.п. Ви не раз почуєте це слово і не раз зможете попрактикуватися в його вимові в громадському транспорті.
3. Donde esta.... (дондует еста...) — «Де знаходиться...» Ця фраза допоможе вам зорієнтуватися на місцевості в пошуках метро, театру, кіоску, готелю тощо
4. Quiero cargar mi SUBE (киеро каргар мі субэ) — «Хочу покласти гроші на мою СУБЕ». СУБЕ це картка оплати проїзду в міському транспорті.
5. Che — «че». Так аргентинці називають один одного в дружній бесіді. В неформальній дружній розмові, тому звертатися так до поліцейського або до продавця морозива не варто.
6. De que cuadro sos? (де ке куадро сос) — в перекладі означає «за яку футбольну команду ти вболіваєш». І це принципове питання. Найвідоміші з них Boca, River, Racing і San Lorenzo.
7. Boludo (болюдо) — це слово часто можна почути. Залежно від інтонації може означати щось на зразок нашого «дурень» або «чувак» до більш образливих варіантів перекладу.
8. No me chamuyes (але ме чамушес) — дієслово «чамушар» існує тільки в аргентинській іспанській і означає буквально «вішати локшину на вуха». Ну тобто в контексті це щось на зразок нашого «досить заливати».
9. Dale (далі) — еквівалент іспанської "vale" чи українського «добре», «добре», «домовилися».

Аргентинці дуже товариські і цікаві. Іноді мені здається, що вони спеціально створюють черги, лише б тільки поговорити один з одним.

Вони люблять фієсти, і напевно тому в середньому кожні три тижні настає фериадо — вихідні з нагоди якогось свята. А вже про всілякі тематичні дні (батька, друга, працівника, дитини, матері і навіть їжі) і говорити не доводиться.

Аргентинські чоловіки дуже послужливі і галантні. Чоловіки різного віку. Ніколи не забуду, як нас з подругою на площі Дорріт в Буенос-Айресі вчили танцювати танго.... аргентинські дідусі! Неділями з 19 годин там проходить мілонга і потанцювати можуть всі бажаючі. Незважаючи на поширену думку, що танго це тільки для туристів, місцеві його все-таки танцюють, і не тільки дідусі.

Наші ж були гладко поголені, одягнені на вихід, галантні, а один з них навіть обіцяв відписати моїй подрузі своє майно, якщо та погодиться вийти за нього заміж і народити трьох дітей. Такі ось "чамушеро". Я вже говорила, що аргентинське дієслово "chamuyar" означає "вішати локшину на вуха", так от в цьому мистецтві аргентинці дуже процвітають.

Терпіння в Аргентині ключ до всього. Тут нікуди не поспішають, і це іноді позначається на якості сервісу. Не те щоб аргентинцям не хотілося заробляти гроші, просто тут інші цінності.

У аргентинців прийнято цілувати один одного в щоку в знак вітання. Навіть у чоловіків. Цілувати потрібно два рази, але часто помічаю, що багато вітаються лише один раз, чмокнувши свого співрозмовника.

Їжа в Аргентині це, без перебільшення, ще одна релігія після футболу. Хоча для когось може бути і до нього. Італійський вплив сильно позначився і на аргентинської кухні. Піци і пасти, безліч сирів і морозиво з десертами... мама міа! Загалом, не сподівайтеся виїхати звідси без зайвих кілограмів.

Але найсправжніша аргентинська їжа це, звичайно ж, асадо! М'ясо, смажене на решітці. В основному яловичина, але також готують курку і свинину.

Хоча Аргентина має вихід до моря і тут виловлюється велика кількість риби і морепродуктів, велика частина з них відправляється на експорт. М'ясо — от національна їжа.

Що стосується напоїв, то напевно ви чули про мате. Мате, це як у нас чай, ну, тобто підбадьоритися, поговорити, подумати, зігрітися. Тільки п'ють його скрізь. Можна спостерігати аргентинця з термосом і калабасой в автобусі, на робочих зборах, в метро, на тротуарі, і само собою в парку.

П'ють мате гірким або додають цукор, справа смаку. Заварюють цю чудо-траву не доведеною до кипіння водою. Аргентинські електричні чайники мають два температурних режими вимкнення, для мате і для всього іншого. Я якось не пристрастилася і п'ю цей напій від випадку до випадку, але можу точно сказати, що бадьорить не гірше кави.

Ще один національний напій, але вже міцніший, це фернет. Взагалі це трав'яний лікер міцністю 45 градусів, що в Італії п'ють після їжі для кращого травлення. Але в Аргентині його п'ють з колою і не для травлення, а для настрою. Міцна штука, навіть з колою.

Дуже пишаються аргентинці своїм дульсе де лече, тобто згущеним молоком. І дуже дивуються, що у нас таке теж є, адже на їх думку це аргентинський вин�