Отримання візи – ще один приємний момент у відвідуванні цієї країни. У Туреччини з Україною діє безвізовий режим. Це означає, що українцям не потрібна віза для відвідування Турецької Республіки. При в'їзді в країну ставиться штамп в паспорт. Якщо маєте ID-картку, можете геть зовсім не брати законрдонний паспорт в Туреччину.

У вашому закордонному паспорті повинно бути вільне місце для штампа про в'їзді в державу та виїзді з неї. Кажуть, що досить чверті сторінки. Плюс ваш закордонний паспорт повинен бути дійсний хоча б ще 6 місяців з дня в'їзду до Туреччини.

При перетині турецького кордону, у вас можуть попросити пред'явити відомості про проживання в країні (бронь готелю, квартири, хостелу) і про наявність грошей на час перебування в Туреччині (достатньо буде показати, що у вас є готівка і банківська карта; мінімальна сума на добу не встановлюється). Але я з таким жодного разу не стикалася. Думаю, достатньо просто бути готовим до такого питання і дати чітку відповідь прикордонникам.

Час перебування в Туреччині для громадян України

Час перебування в Туреччині обмежена. Українці, у яких звичайні закордонні паспорти, можуть приїхати до Туреччини на 90 днів одноразово. Тобто можна заїхати в країну і жити в ній три місяці безвиїзно. Є ще одне правило: громадяни України можуть перебувати в Туреччині не більше 90 днів протягом 180 днів. Термін перебування рахуйте уважно, тому що при його порушенні вам загрожує штраф у 55 $або 165 турецьких лір (якщо прострочили до 15 днів) або штраф у розмірі 100-170$ (300-500 лір) із забороною в'їзду до Туреччини на один місяць (якщо прострочили більше ніж на 15 днів). Якщо на місці у вас не виявиться грошей для оплати штрафу, то вам заборонять в'їзд в країну на 5 років!

Врахуйте, що безвізовий режим з Туреччиною розрахований на те, що ви приїжджаєте саме відпочивати, а не працювати. За порушення цього правила – штрафи і заборона на в'їзд.

Якщо вам потрібно перебувати в Туреччині довше, то можна оформляти туристичний вид на проживання. Називається це ікаметом, зробити його можна в органі міграційної служби в Туреччині на місці. Можливо, незабаром вступить у дію нове правило, і оформляти туристичний ікамет потрібно буде в консульстві Туреччини в своїй країні.

Що можна ввозити/вивозити з Туреччини

По митним правилам без мита можна ввозити наступне:

• тютюнову продукцію (для тих, кому виповнилося 18): 200 сигарет і 5 сигарил, 50 сигар і 200 г тютюну;
• 1 літр міцних спиртних напоїв (для тих, кому виповнилося 18);
• 2 літра алкогольних напоїв міцністю до 22 градусів (для тих, кому виповнилося 18);
• кілограм кави;
• кілограм шоколаду;
• подарунки на суму до 300€;
• ліки для особистого користування.

Заборонено перевозити наркотики і наркотичні ліки, зброю.

Вивозити з Турецької Республіки можна:

• 2 кг місцевих тютюнових виробів;
• 5 кг алкогольних напоїв або 12 пляшок раки вартістю не більше 35 $ (100 турецьких лір) кожна;
• подарунки на суму не більше 1700 $ (5000 турецьких лір);
• килими (потрібен чек про купівлю).

Заборонено вивозити з країни антикваріат, за цим дуже суворо стежать, і камінчик з якихось древніх розкопок може обернутися затриманням в аеропорту і судовим розглядом.

Легше, комфортніше і швидше, а часто ще й дешевше добиратися до Туреччини з України літаком. Є регулярне авіасполучення між двома цими країнами, плюс у літній час до обслуговування пасажиропотоку підключають невеликі чартерні літаки, які літають безпосередньо в Анталію, минаючи Стамбул.

Мало хто вибирає інший спосіб поїздки до Туреччини, але варіанти є. Наприклад, швидкісний катер в Трабзон. Ось тільки сам Трабзон – це порт на Чорному морі, і від нього немало добиратися до Стамбула, не кажучи вже про Середземноморське узбережжя.

В'їхати до Туреччини можна й по суші, знову ж таки, з півдня України.

Пасажирського залізничного сполучення між Україною і Туреччиною немає. У Грузію на поїзді ви теж не доберетеся. Міжнародні сполучення з Туреччини відправляються тільки в напрямку Болгарії і Бухареста, а також Ірану.

Думаю, що в більшості випадків літак залишається єдиним виправданим способом дістатися з України в Туреччину. Виняток становлять ті мандрівники, які мають велику кількістю часу і хочуть познайомитися з іншими державами по дорозі на турецьку землю.

Отже, цей вид транспорту №1 для прямого попадання в Туреччину. З нашої країни прямі літаки доставлять вас в два найпопулярніших у туристів міста – Стамбул і Анталію. Якщо вам треба потрапити в інше місто, то зробити це можна з пересадкою в самій Туреччині. Але про це пізніше.

З Києва

Найбільше прямих перельотів до Стамбула є з Києва. Вони є кожен день. З «Борисполя» без пересадок ви долетіть до центрального стамбульського аеропорту «Ататюрк» на рейсах компанії Turkish Airlines і МАУ.

Про ціни. Вони безпосередньо залежать від курортного сезону в Туреччині. Але протягом року цілком реально злітати туди і назад за 100 $, якщо брати квиток заздалегідь. В цілому з вересня по березень цінник не сильно відрізняється від цієї цифри. А ось з квітня по серпень середня вартість такого перельоту коливається в районі 200 $. Ціни озвучені для перельоту економ-класом в обидві сторони. Час у дорозі – 3 години.

З Одеси

З Одеси є прямі перельоти до Стамбула (аеропорт «Ататюрк»). Вартість перельоту – 300 $ туди-назад.

Зі Львова та інших міст України

Зі Львова в Стамбул літає турецька авіакомпанія. Вартість – від 150 до 200$ в обидві сторони. Прямий рейс триває 2 години.

Це не дуже популярний спосіб добиратися до Туреччини. На поїзді можна приїхати з інших країн Європи в Стамбул (але потрібна Шенгенська віза для відвідин багатьох європейських міст). Напрямок називається «Босфор Експрес». Для українців це не дуже актуально.

Прямі автобуси з України в Туреччину ходять з Києва та Одеси.

Через Грузію до Туреччини

А ось із сусідньої до нас і до Туреччини Грузії вже давно їздять міжнародні автобуси.

З Батумі і Тбілісі також можна взяти квиток на автобус до більш близьких до кордону турецьких міст. Наприклад, в Трабзон з Батумі можна доїхати за 10 $. Але куди далі? Дивіться, при купівлі квитка на автобус в Туреччині діє наступне правило: чим далі їдеш, тим менше платиш. Так що має сенс брати квиток на великі відстані.

Що з себе представляють автобуси

Всі автобусні рейси обслуговує турецька компанія METRO. Не бійтеся тривалих переїздів, адже сучасні автобуси, зі стюардами на борту (подають чай, воду, сік, печиво), телевізорами для кожного пасажира і іноді з WiFi. Є різні класи цих автобусів.

З особистого досвіду

І особиста історія наостанок. Я всього один раз перетинала кордон Туреччини та Грузії на автобусі. Кінцевою точкою прямування автобуса був Батумі. Вся поїздка протікала дуже добре і комфортно, але ближче до кордону стало ясно, що в зазначений у квитку час в Батумі ми не приїдемо, оскільки тільки під'їхали до прикордонного пункту.

В цей момент пасажирів в автобусі залишилося всього чоловік п'ять. Стюарди і водій не розмовляли англійською і не змогли пояснити, що нам робити. Виявилося, що потрібно було окремо виходити з речами і проходити контроль. Коли ми були вже на грузинській стороні і чекали на свій автобус, він не приїхав... :)

Батумі знаходиться лише в півгодини їзди від кордону, і туди регулярно ходять вже грузинські автобуси, тому труднощів не виникло... Але ось така історія. Можливо, це нормальна ситуація для автобусів, що прямують до Батумі, або щось ще, чого нам не змогли пояснити... Майте подібне на увазі і питайте в касі заздалегідь про тонкощі маршрутів. З зворотного боку, з Грузії в Туреччину, таких проблем не виникає.

Дістатись на авто до міст Туреччини можна. Але я не автомобіліст, тому подробиць не знаю.

Такий варіант вибирають лише деякі туристи. Занадто далеко основні курорти і визначні пам'ятки Туреччини від кордону.

Зараз все дуже неоднозначно з поромним сполученням між Туреччиною та Грузією. На даний момент пороми не ходять, але їх періодично запускають. Так, наприклад, з Сочі в Трабзон курсував автомобільний пором, що йшов 12 годин. Вартість проїзду для одного пасажира була в районі 75 $, провезення авто – 150 $. Також ходило і швидкохідне судно «Гермес», час у дорозі становило 5 годин, а квиток коштував близько 60 $.

У Туреччині дуже багато цікавих пам'яток і просто красивих місць. Найчастіше сюди їдуть за якісним пляжним відпочинком, але в останні роки мандрівники стали відкривати інші прекрасні сторони країни, знайомлячись з її культурою та історією в більш віддалених від популярних курортів місцях. Я сама здивувалася, дізнавшись, скільки тут всього цікавого!

Туреччину можна умовно поділити на сім географічних регіонів, за яким зручно орієнтуватися, складаючи маршрут з головних визначних пам'яток країни (всі вони є на карті вище):

• Мраморноморский регіон. Саме тут, на північно-заході країни знаходиться «серце» Туреччини – Стамбул. Місто заслуговує окремого і тривалого відвідування, але ні в якому разі не можна говорити, що будучи в Стамбулі ви побачили всю Туреччину, як вона є. Стамбул – щось неймовірне, тут вузькі вулички з будинками часів Османської імперії, що сусідять з ще більш старими величними мечетями. І в той же час сучасний Стамбул, в ньому комфортно жити, навчатися, подорожувати.
  А ще в Мармуровому регіоні розташувалися Принцеві острови, на яких рятуються від міської суєти Стамбула. Тут навіть машини заборонені. Беріть в провідники одного з доброзичливих місцевих псів, і він заведе вас в райські куточки острова.
  Ще одна відрада цього регіону – Босфор. Широка протока, що з'єднує Чорне море з Мармуровим, красивий у будь-який час року. На півдні Мармурового моря знаходиться місто Бурса (перша столиця Османської імперії) і, зовсім поруч, – найвідоміший гірськолижний курорт Улудаг.

• Егейський регіон. Приголомшливі пляжні курорти на Егейському узбережжі приваблюють безліч туристів з країн західної Європи. Чомусь так склалося, що сюди частіше їдуть саме європейці, і туристична інфраструктура пристосовується під їх побажання, навіть розрахунок ведеться частіше в євро, ніж в турецьких лірах. Але їдуть сюди не тільки за приємним пляжним відпочинком. В цьому регіоні пам'ятників античності більше, ніж у самій Греції. Чого тільки коштує античної театр в Ефесі. А найцікавіші і красиві міста тут – Ізмір, Мармаріс, Бодрум, Кушадаси, Мугла і неповторної краси Фетхіє з Олюденизом.

• Середземноморський регіон. А ось сюди частіше їдуть наші співвітчизники. Гідні пляжні курорти розкинулися по всьому Середземноморському узбережжю, але краща інфраструктура і найбільше пам'яток ви знайдете в районі Анталії. Олімпос, Аланія, Чирали, Фініке, Демре... У всіх цих містах збереглися пам'ятки старовини. Тут же знаходиться знаменита пішохідна Лікійських стежка. Треба обов'язково пройти хоча б її шматочок.

• Центральна Анатолія. Почнемо з того, що в цьому регіоні розташована столиця Туреччини – Анкара. Але мало хто доїжджає сюди. А дарма, – у місті є чудові музеї, завдяки яким можна більше дізнатися про минуле життя країни. Те ж саме можна сказати про ще одне місто Центральній Анатолії – Конью.
  В центрі регіону – Каппадокія. Приїжджайте сюди, щоб побродити між місячних ландшафтів, пожити в затишній печері і досліджувати підземні міста.

• Чорноморський регіон. Трабзон, Зонгулдак, Самсун, Ризі, Синоп – портові міста, в які, хіба що, запливеш, добираючись до Туреччини по Чорному морю. Тут немає відомих курортів. Але є чудові гори для любителів трекінгу.
• Східна Анатолія. Територія цього регіону простягається до кордону з Вірменією. Район не досліджен туристами, на цій землі завжди велися суперечки між двома народами. Але одна панорама гори Арарат варто того, щоб стати тим, хто розповість про цю місцевість більше.

• Південно-Східна Анатолія. Ще один регіон, де буває дуже мало туристів. І тут у вас більше всього шансів відчути справжню східну гостинність, дізнатися про турецьку культуру та побут. Ви побачите людей в традиційних костюмах, вузькі вулиці, непридатні для машин, базари і багато життя. Вирушайте в старовинну частину Шанліурфи. Поруч будуть найдавніші в світі храми.

Якщо немає часу, щоб пізнати всі регіони Туреччини, то постарайтеся хоча б відвідати ці міста:

• Стамбул. Що тут говорити, – місто на стику континентів і діаметрально протилежних культур, де, тим не менш, знайшлося місце всьому – мусульманським мечетям, палацам, паромам, що снують туди сюди по Босфору і торговцям з маленькими чашечками чаю, вулицями міста, бутіками, модними клубами, ресторанами з європейською та східною кухнею. Константинополь – це окрема частина історії.

• Анталія. Столиця середземноморських курортів, в якій відпочивають від пляжів. Є з чого вибирати – довгий просторий парк вздовж морських обривів з водоспадом, що спадають прямо у воду; вузькі вулиці старовинної частини міста; цілі квартали для шопінгу і нескінченне число приємних кафе з видом на море, гори, строкатий натовп.

• Олюденіз . Чисто курортне містечко. Але які там види, які білосніжні піщані пляжі! З трьох сторін Олюденіз оточене горами. Поруч – національний заповідник Блакитна бухта. В небі парять парапланеристи, що стартують з найближчої гори Бабадаг. Загалом, в це невелике містечко відправляються за пляжною красою.

• Анкара. Столиця Туреччини з багатою історією. Десятки музеїв розкажуть про минуле країни. Шанувальникам Ататюрка теж сюди – в Анкарі варто його мавзолей.

• Чирали. Ще одне курортне містечко, але зі своєю родзинкою. Тут не можна будувати будівлі вище декількох поверхів і тому в місті якось по-селянськи затишно і спокійно. Тут мій самий улюблений пляж з хвойними деревами, які чомусь нагадують природу Африки. А якщо перейти ріку, перед вами виявиться древнє місто Олімпос. У декількох кілометрах від Чирали знаходяться і гори з язиками полум'я із самих надр. А як щодо морських черепах, уподобали місний 3-кілометровий пляж для того, щоб відкладати свої яйця?! Райське умиротворене місце.

• Шанлиурфа. Східне місто з багатою історією. Стара частина міста не втратила своєї автентичності – базари, традиційні одягу і багато гостинності. Тут проживає велика кількість курдів.

• Аланья. Колишнє піратське місто може запропонувати величезну кількість варіантів для відпочинку. Я рекомендую подивитися стародавню фортецю, печери з природними скарбами, прохолодний каньйон Сападере і річку Дім-чай.

• Конья. Це місце славиться своєю історією, яка бере відлік з 7500 до н.е. Наявний у давніх текстах як Іконіон, місто пережило візантійський і римський період, було столицею сельджукського царства і притулком поета Омара Хайяма, саме в Коньї був утворений суфійський орден дервішів знаменитого Румі. Так що приїжджайте в Конью знайомитися з історичною та культурною спадщиною різні епох.

• Мармарис. Місце, де зустрічається Середземне та Егейське море. Соснові ліси, блакитне море і затишні готелі зробили курорт найулюбленішим місцем у європейських туристів.

• Мардін. Місто в 35 кілометрах від Сирії своїми будівлями в арабському стилі нагадує локації з мультфільму «Алладін». Чистий схід!

Якщо ви подивіться карту західного узбережжя Туреччини, то побачите, що її прибережна смуга уздовж Егейського моря досить порізана, а в морі красиво позначені десятки островів.

І вони дійсно дуже мальовничі. Деякі до сих пір нежилі, тоді як на інших є все, що треба для постійного проживання. Швидше за все ви їх завітайте у складі однієї з оглядових морських екскурсій по узбережжю.

Окремої уваги заслуговує острів Кекова (недалеко від Демре, Анталійський регіон). Тут ви можете побачите стародавні міста Сімена, Тхеймусс, Аперлай. Всі вони давним-давно пішли під воду, і ви буде захоплено розглядати морське царство з драбинами, брукованими вуличками, арками. Сюди приїжджають також на катері або яхті, а можна взяти напрокат і каяк.

В Мармуровому морі теж є ряд островів. Найбільший Мармара . З величезного мармурового каньйону на острові брали матеріал для храмом ще за часів Візантії.

Найбільш популярних і відвідуваних острова Туреччини – Принцеві або Адалари . Свою назву група з дев'яти островів отримала з-за того, що при Візантії туди засилали принців. Пізніше Адалари стали популярним місцем відпочинку у турецькій знаті і заможних людей. Воно й зрозуміло, адже від суєтного і завантаженого Стамбула всього за годину можна доплисти до тихих островів з пляжами для відпочинку. Пороми ходять від азіатської та європейської частини міста. Це, мабуть, самий популярний напрям для одноденних подорожей з Стамбула в літній час.

Кіпр , вірніше, його частина. Якщо сильно не вдаватися в історичні та політичні подробиці, то можна сказати, що по суті Турецька Республіка Північного Кіпру не є повноцінною державою і належить Туреччині. Дістатися туди можна літаком або поромом тільки з Туреччини. Кордон з іншою частиною Кіпру перетинати не можна. Тобто ви можете окремо приїхати або на Північний Кіпр, або в Республіку Кіпр. З визначних пам'яток там будуть цікаві пляжі, фортеці, мечеті, античні міста...

Отже:

• Собор Святої Софії, Топкапи, Блакитна мечеть. Виділю в одну пам'ятку, тому що вони знаходяться поруч один з одним, і всі їх треба побачити. В стінах цих будівель – історія Константинополя, а монументальність і краса просто дух захоплює! Я відвідала їх все за раз, але краще приділіть кожному побільше часу.

• Памуккале. Білосніжні вапнякові тераси з блакитною водою, геотермальні джерела і руїни античного Іераполіса. Вражень вистачить.

• Гора Олімпос, або Тахталидаг. Найвища гора в Анталії. На 2365 метрів вас доставить канатна дорога. Таких видів на цей регіон ви навіть і уявити не могли. Я піднімалася сюди пішки на світанку, від цього вражень було ще більше.

• Немрут-Даг. Гробниця царя Антіоха I Коммагенского на горі, оточена величезними статуями міфічних істот. Включена в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

• Каппадокія. Цей комплекс печерних поселень, котрі вирубувалися просто в скелях з I тис. до н. е., вражає масштабами та формами місцевої породи. Можна просто заворожено бродити по території Гереме або інший долини, а можна піднятися на повітряній кулі над цими нереальними ландшафтами.

• Одпі Химери. Вічно «палаюча» гора, де за легендами жили грецьке чудовисько. Особливо красиві язики полум'я вночі.

• Озеро Ван. Найбільше содовое озеро в світі. Стародавня вірменська церква і гірські простори подарують умиротворений спокій. А ще тут живуть унікальні водоплавні ванські кішки.

• Арарат. Приголомшлива гора, на яку якщо й не хочеться зійти, то хоча б помилуватися нею здалеку.

• Стародавні лікійські міста. На узбережжі Середземного моря знаходиться безліч свідчень епохи існування розвиненої держави – Лікії. Пройшовшись вулицями цих міст, ви дізнаєтеся, як жили в ті часи.

• Ефес. Один з найдавніших міст Малої Азії. Саме тут знаходяться руїни одного з семи чудес світу античного світу – Храму Артеміди. Набагато краще збереглися інші знакові споруди того часу. Пориньте в історію.

Туреччина – країна не маленька, ось і кліматичних зон є декілька. Взагалі, територія переважно гірська, тому і гірський клімат з рисами континентального. А це означає, що чим вище, тим холодніше, літо часто спекотне, а зима сніжна і холодна. Але це все в загальному. Є й регіони з субтропічним і навіть тропічним пустельному кліматом.

У Стамбулі взимку холодно, незважаючи на середню температуру в +5 °C, все із-за вологості. Найкращий час для відвідування – осінь і весна, але можливі різкі зміни в погоді. Влітку жарко і душно.

На узбережжя Егейського і Середземного моря панує субтропічний середземноморський клімат з м'якою зимою і жарким літом. Найкращий час для відвідування Анталії і західного узбережжя Туреччини – квітень, травень, вересень, жовтень, листопад. В цей час тепло, але не жарко, і можна купатися в морі. Взимку випадає багато опадів, але кліматичні умови, звісно, приємніше багатьох українських міст. Плюс зима – сезон апельсинів.

На узбережжі Чорного моря клімат помірно-морський, взимку може бути прохолодно і навіть випадає сніг. Тут завжди дуже волого.

В центральній частині країни влітку жарко і часті посухи, а взимку дуже холодно і багато снігу.

На сході Туреччини клімат сухий, на відміну від узбережжя. Тут холодні зими і жарке літо.

Час поїздки в Туреччину треба вибирати, виходячи з того, що ви збираєтеся подивитися. Загалом, весна і осінь – кращий варіант для знайомства і життя в Туреччині.

Але тут добре у будь-який час року, особливо на узбережжі. Наприклад, в Анталії в лютому ми дуже дешево знімали відмінну квартиру-студію в сучасному комплексі. На прилавках було багато смачних фруктів і овочів (апельсини, банани, помідори черрі, салат Айсберг), вдавалося мінімально засмагати, а деякі люди навіть купалися в +18 °C.

Національна валюта Туреччини – турецька ліра (TRY). Курс її до долара – 3 до 1, тобто ви отримаєте 3 ліри за 1 $. Валюта досить стабільна, немає різких стрибків в її вартості.

В обігу знаходяться паперові купюри і монети. Є і монетки – куруши, 100 курушів = 1 ліра. На всіх банкнотах ви побачите обличчя «батько турків» – першого президента Турецької Республіки Кемаля Ататюрка.

Отримати ліри за гривні ви можете в обмінниках (шукайте табличку Döviz) або в банках. У курортних місцях і Стамбулі простіше заходьте в обмінники. Курс там хороший, не завищують. Там же на ліри можна поміняти євро і долари.

У деяких туристичних місцях до оплати приймають долари і євро. Так на узбережжі Егейського моря навіть цінники часто стоять в євро. Це робиться для того, щоб приїжджим європейцям було простіше розплачуватися.

Банківські картки приймають в більшості міст Туреччини. Уточнюйте, в якій валюті виставляється рахунок. Наприклад, в деяких готелях це євро, долари чи ліри. Знаючи валюту оплати та умови конвертації, ви підрахуєте, скільки коштуватиме оплата банківською картою. В принципі, вони стандартні, і комісія за транзакцію або зняття грошей з банкомата залежить від типу картки. Приймають і Visa і Mastercard.

До речі, банкомати у великих турецьких містах часто стоять групами, і можна вибрати той, який вам вигідніше. Наприклад, в цьому році Ощадбанк встановив 0% комісії для його власників карт, якщо вони знімають гроші в банкоматі турецького банку Deniz. Можливо, є подібні угоди і в інших українських банків.

Внутрішнє транспортне сполучення в Туреччині працює просто на ура. Місцеві кажуть, що за останнє десятиліття урядом були відремонтовані головні магістралі країни. Всі дороги і правда виглядають відмінно – за ним комфортно пересуватися як на автобусі, так і на автомобілі.

На автобусі

Формат автовокзалів у Туреччині трохи дивує. Там немає єдиних кас, в яких можна взяти квитки до пункту призначення. Замість них є багато невеликих офісів різних автобусних перевізників. Всі вони знаходяться в будівлі автовокзалу. Зазвичай конкретна фірма їздить в один з регіонів країни. Заходьте в будь-який офіс і питайте потрібний квиток. Якщо дана контора туди не возить, то вам порадять, яку зайти. При цьому не відчувається якийсь конкуренції серед цих перевізників, хоча деякі продають квитки в одні і ті ж місця.

Ціни на проїзд в автобусі я вважаю прийнятними. Наприклад, за шлях зі Стамбула до Анталії (700 км) ви віддасте близько 30 $.

Автобуси дуже хороші: особистий телевізор для кожного пасажира (правда, фільми турецькою); стюарди на борту, які розносять чай, воду, соки, кекси; WiFi (не у всіх автобусах). Погугліть, які фірми здійснюють перевезення, скільки коштує квиток, час відправлення та прибуття, кількість місць і комфортабельність автобуса.

До речі, офіси автобусних компаній можуть бути розкидані містом. При цьому, якщо ви купуєте квиток в якомусь віддаленому від автовокзалу місці, то швидше за все у вартість включено трансфер на автобусі поменше від місця вашої дислокації до автовокзалу.

Автобусів і напрямів їх дуже багато – доїхати можна в будь-яку точку країни і навіть за її межі.Як я говорила, цінова політика така, що квиток в більш далекий пункт призначення буде коштувати не набагато дорожче. Наприклад, за квиток з Анталії в Батумі ми віддали близько 40 $, хоча їхати 1400 км. загалом, на автобуси в Туреччині можна сміливо покладатися, плануючи свій маршрут.

На літаку

Цікаво, що при всіх своїх перевагах, автобуси – не найкращий спосіб пересування по Туреччині. І правда, навіщо витрачати день на тривалий переїзд, якщо можна за годину дістатися в потрібне місце на літаку.

А ціни! Вони нижче, ніж вартість автобусних квитків. Наводжу конкретні цифри: від Стамбула до Анталії можна полетіти за 20 $ (рейс туди-назад!). Це швидше виняток, але такі тарифи є. Якщо брати квиток не сильно заздалегідь і у високий сезон, то на цей же напрямок йде 40 $. По всій країні середня ціна на квитки економ-класу в обидва кінця 40-50 $. Погодьтеся, зовсім недорого. Найпопулярніші лоукост авіакомпанії Туреччини: Pegasus Airlines, Sunexpress, Onur Air, Atlasglobal.

На автомобілі

І ще один спосіб пересування країною – орендоване авто. Ціни цілком прийнятні. В Анталійському регіоні в сезон ми знімали машину за 25 $ на добу з повною страховкою. Дороги, повторюся, відмінні.

Для любителів автостопу, – місцеві водії охоче підбирають голосуючих біля узбіччя. На те, щоб зловити авто, йде зовсім небагато часу. Причому можуть зупинитися і запропонувати підкинути, навіть якщо не просиш, а просто йдеш в одному напрямку з машиною.

В Туреччині основними операторами стільникового зв'язку є Turkcell і Vodafone. Вони пропонують досить вигідні тарифи та умови для дзвінків за кордон. На жаль, купувати місцеву SIM-карту незручно. Справа в тому, що їх можна використовувати тільки на зареєстрованих в країні телефонах, що обійдеться десь в 40 $. Або ж можна купити телефон в місцевому магазині, а вони тут стоять дуже дорого.

Загалом, доведеться використовувати роумінг. Українські оператори іноді пропонують досить вигідні тарифи та послуги для дзвінків з-за кордону.

Альтернативою розмов по мобільному, звичайно, стануть інтернет-дзвінки. З інтернетом та wi-fi в Туреччині все в порядку. У більшості готелів, квартир, кафе і ресторанів давно проведений інтернет і є бездротове підключення. Якихось міських зон загального користування з wi-fi я не помітила. Це стосується великих міст і популярних туристичних місць. У більш віддалених селищах і селах інтернет навряд чи буде.

У Туреччині одна офіційна мова – турецька. Чомусь багато хто впевнений, що у тій же Анталії вони без ускладнень поговорить з місцевими російською або, на худий кінець, англійською. Але, за моїми спостереженнями, цими мовами говорять тільки там, де багато туристів, і це потрібно для спілкування з ними. Прості турки, як і більшість українців, іноземні мови особливо не знають. У великих туристичних містах ви без проблем порозумітися англійською, німецькою, іноді російською. В інших випадках на виручку прийде універсальна мова жестів. Турки правда дуже доброзичливий народ і хочуть допомогти, навіть якщо не знає вашої мови. Посмішка і зрозумілі всім жести роблять свою справу.

Сама по собі турецька мова дуже складна для вивчення. Вона входить в тюркську групу, тому носіям української та російської мови вона дається важко. Але буде здорово, якщо ви вивчіть хоча б кілька загальних фраз і слів. І вам легше буде, і турки оцінять ваші старання.

Отже, запам'ятовуйте:

• Merhaba (читається як «мераааба» з наголосом на останній склад). Це означає «привіт». Універсальне привітання.
• Teşekkür ederim (буква ş у турецькій мові читається як «ш», тому «тешекюр едерим») – «спасибі велике», або просто teşekkür – «спасибі». До речі, якщо дякуйте группі з кількох осіб, то говорите teşekkürler (тешекюрлер).
• Tamam (звучить як «тамам»). Перекладається як «добре». За допомогою цього слова ви висловлюєте свою згоду з чим-то, кажете, що все в порядку. Турки його дуже часто вживають.
• Hayir («хайр») – «ні» і evet (евет) – «так». Тут все зрозуміло, просто і дієво.
• А тепер така фраза – « Hayir, Türkçe bilmiyourum » (хаїр, тюркч билмийорум). Буква ç звучить як українська «ч». Фраза перекладається так: «Ні, я не говорю по-турецьки». І можна додати наступне: « Inglizce biliyorum » (инглижч билийорум) – «Я говорю по-англійськи».
• Lütfen (лютфен) – «будь ласка». Ніколи не буде зайвим.
• Çok güzel (чок гюзель). Це моя улюблена фраза, яку я хвалю все, що мені подобається в Туреччині. Дослівно перекладається як «дуже гарно».
• Hoşça kal (хошча кал) – «До побачення». Часто прощаються і словом « gorüşürüz » (горюшюруз) – «побачимося» або неформальним « güle güle » (гюле гюле) – «поки, поки».

Від себе раджу вивчити назви цифр, їжі, квітів і деякі прикметники. З такими знаннями можна цілком стерпно порозумітися з місцевими. І не забувайте посміхатися!

Менталітет турків склався в результаті певних історичних особливостей: на території сучасної Туреччини проживали різні народи, створювалися і руйнувалися царства, імперії, при утворенні світської держави в доповнення до традиційної східної культури прийшло багато європейських цінностей. І ось ця східно-западаная суміш відчувається у Туреччині у всьому.

В мегаполісах і курортних містах зустрічаються люди за духом ближчі Європі, хоч і на свій лад. А от в селах більше збереглися традиції, і поведінку людей визначають релігійно-соціальні норми.

Тим не менш, є риси характеру, притаманні більшості турків. Місцеві жителі добрі, м'які і безхитрісні. При цьому вони дуже темпераментні і вважають нормальним виражати свої почуття напряму, як є, це більше стосується чоловіків. У країні люблять і поважають гостей, тому намагайтеся не відмовлятися від проявленого гостинності, щоб не образити. Я помітила, що крім усього цього турки досить спокійні і ввічливі. Тут проявляється неквапливість і розміреність Сходу.

Думаю, можна торкнутися один стереотип щодо турецьких чоловіків... Ні для кого не секрет, що часто турки шукають собі дівчину через інтернет-знайомства або заводять курортні романи у себе в країні. При цьому про пристрасні залицяння з визнаннями в любові ходять легенди. Закінчуються такі відносини найчастіше швидким розривом. Але тут важлива поправка: любовних стосунків з закордонними частіше шукають жителі/працівники курортних зон, молоді хлопці та чоловіки з турецької глибинки. Для них жінка слов'янської зовнішності – екзотика, якій хочеться покуштувати. При цьому в Туреччині досі на чолі цінностей стоїть сім'я і традиції. Розлучень в Республіці як і раніше дуже мало, і турки правда вибирають в дружини місцевих дівчат з незаплямованою честю. А своєму палкому темпераменту знаходять застосування на стороні...

Мені подобається в Туреччині, що люди тут такі ж різні, як і її міста, пам'ятки різних епох. Незважаючи на те, що при утворенні Ататюрком республіки західні цінності намагалися повсюдно навязаться, вони дуже органічно увійшли в життя східних жителів, внісши щось нове, але не змінивши звичний уклад.

Кухня Туреччини різноманітна і дуже смачна. Раніше я думала, що її основу становлять чисто м'ясні продукти, але насправді це зовсім не так. Турецький кулінарний стиль формувався під впливом різних народностей і в якійсь мірі мусульманської релігії. Є певні продукти «харам», тобто заборонені в ісламі. Тому ви практично не знайдете м'ясних страв зі свинини.

Їжа

На столі у турків крім основної страви найчастіше буде і хліб, овочі, оливки, соуси. Різновидів борошняних виробів багато. Наприклад, бублик в кунжуті, сіміті, розвозять по місту на спеціальних закритих візках, і його беруть як туристи, так і місцеві. У ресторанах середньої ланки і вище вам часто безкоштовно принесуть кілька видів хліба, гострі соління і трохи овочів.

І все-таки Туреччина знаменита своїми кебабами, які продають у всьому світі. Денер-кебаби тепер все частіше подають як швидку закуску в лаваші. Звичайно, цю страву краще пробувати на її батьківщині. Плюс є ще кілька різновидів, які сервірують з рисом і овочами. З м'ясного популярні і турецькі тефтелі – кефте – спосіб їх приготування відрізняється від регіону до регіону.

Люблять в Туреччині і всілякі супи, закуски на основі йогурту, салати зі свіжих овочів. Фрукти і овочі – це окрема тема. Якщо ви відпочиваєте на Середземноморському узбережжі, то в будь-який час року знайдете на прилавках. Апельсини взимку, інжир і гранати восени, вишня і мушмула влітку... і ще багато чого. Все дуже смачне і корисне, адже законодавством Туреччині заборонено додавати пестицидів, і за цим слідкують.

Після традиційного рясного турецького обіду рідко доходять до солодощів, але їх тут теж хоч відбавляй. Східні частування тануть у роті. Мої улюблені – кунжутна халва, медова баклава з фісташками, тонкі нитки пишмание (знову ж фісташкова!). Лукум – найпопулярніша солодкість в Туреччині. І не треба ніякої приставки «рахат», адже в перекладі це «розслаблений»!

Раджу брати ці солодкі кубики в спеціалізованих магазинах KOSKA – там вони завжди свіжі.

Напої

Чай і айран – головні напої Туреччини. Складно пояснити, який айран на смак. Його треба спробувати, причому в Туреччині, адже вітчизняні варіації напою якісь газовані. Айран – молоко із закваскою плюс сіль і вода. І цей освіжаючий напій відмінно підходить до гострого кебабу і до чого завгодно. Обов'язково спробуйте. Продається в кожному магазині, кафе, бістро. І турецький чай – міцний, чорний, солодкий. Тут його п'ють багато і малесенькими стаканчиками. Турки обожнюють Lipton, і знаєте, – там він дійсно здається божественним.

До речі, кава в Туреччині, звичайно, теж популярна. Її варять у традиційній турці. Кількість цукру, якщо він потрібен, вказуйте заздалегідь, адже його додають в процесі.

З національних алкогольних напоїв є знамените пиво EFES і анісова горілка раки. Горілку часто розбавляють водою, і вона стає мутно-білого кольору.

Хоч раз зайдіть в кафе на традиційний турецький сніданок. Турки снідають довго і докладно. Швидше за все, вам подадуть нарізку з сирів, кілька видів оливок, яєчню, свіжі помідори, огірки, зелень, випічку, різні джеми та багато хліба.

1. Адана-кебаб – просмажене в спеціях м'ясо, подається з пітою і овочами.
2. Сочевичний суп (Мерджимек чорбаси) – смачний і ситний крем-суп з гострим перцем і м'ятою. Після повернення з Туреччини я з легкістю навчилася його готувати. Тепер смак цієї країни завжди зі мною!
3. Лахмаджун – турецька піца. Це корж, змащений соусом, зі спеціями і фрашем. До неї подаються овочі і трави з лимоном, які ви розподіляєте на свій розсуд.
4. Гезлеме – найтонша корж у вигляді млинця з різними начинками: від шпинату з сиром до м'яса з картоплею.
5. Чі кефте – вегетаріанська варіація тефтелек. За основу береться булгур, томатна паста і кілька десятків спецій! Вимішується багато годин вручну і готуватися завдяки теплу рук кухаря. Тюфтельки подаються в лаваші у вигляді ролу або як звичайна закуска.

Туреччина давно відома не тільки своїми пляжами, готелями і визначними пам'ятками, але і чудовими місцями для покупок. В кінці весни — початку літа тут влаштовуються фестивалі шопінгу. Люди цілеспрямовано приїжджають на тиждень в тур по магазинах.

Тут великий вибір як місць для шопінгу, так і самих товарів. У всіх містах і селах Туреччини досі збереглися базари з притаманним їм колоритом. Тут вам і гостинні продавці (напоять чаєм, кавою, пригостять солодощами), і запахи, і шум, і круговерть фарб і людей, і, звичайно, постійні торги. Якщо такий формат покупок вас не влаштовує, то завжди можна відправитися на головні вулиці міста по магазинах або просто в сучасний торговий центр. Купити одяг і сувеніри можна і в крамницях при готелях, але зазвичай ціни там завищені в кілька разів.

І все-таки базари – це родзинка Туреччині, і на них треба заглянути хоча б один раз. Продають все: від сувенірів до меблів і одягу. У цій країні можна купити товари світових брендів, і якісні речі місцевих виробників, і дешеві підробки.

Головна особливість покупок в Туреччині – обов'язкові торги (якщо це не магазин з фіксованими цінами). В цій справі головне не поспішати, в міру проявляти інтерес до бажаної речі і не засмучуватися, якщо продавець не поступається. Краще заздалегідь пройдіться по магазинах, де є чіткі ціни, щоб знати що почім. Пам'ятайте, що від процесу торгів важливо отримувати задоволення. Не забудьте вивчити кілька турецьких слів, – шансів на знижку стане більше.

Товарів хорошої якості в Туреччині багато, але частіше сюди їдуть за текстилем (одяг, постільна білизна, рушники, тканини), виробами зі шкіри та хутра (дублянки, шуби, ремені, сумки, взуття), виробами із золота, срібла, напівдорогоцінного каміння. В якості сувенірів часто привозять спеції, кальяни, турки, солодощі.

Врахуйте, що з липня по вересень і з січня по березень діють найбільші знижки. Та й у жовтні торговці розпродають свої товари і виїжджають на зиму. Вуличні магазини часто працюють до останнього клієнта і відкриті до 9-10 годин вечора. І не забувайте про знижки за міжнародною Global blue tax free.

Стамбу л – мекка шопоголіків. А головне місце для цікавих покупок у місті – Гранд-Базар . Це старовинний критий ринок з безліччю кварталів і більше 4000 магазинів. Знайдеться все: придивіться до кальянам, маленьким люстрам, посуді, туркам і сувенірної продукції.

Інший популярний ринок Стамбула – Єгипетський базар. Він менш туристичний і ще більш автентичний. Там продаються спеції, прянощі, солодощі, сир.

Магазинів з одягом в Стамбулі вистачає. На численних форумах обговорюються кращі місця і ціни. Люди приїжджають у шопінг-тури. Якщо хочеться поєднати прогулянку старовинним району Стамбула і купити одяг, то вирушайте на Істікляль.

Анкара – ще одне місце, куди їдуть за одягом. Тут багато великих торгових центрів.

Анталія Тут наші співвітчизники люблять вибирати шуби та вироби з хутра. Деякі агенти пропонують відвезти на магазин при фабриці, хоча заводів з виготовлення шкіряних та хутряних виробів в регіоні немає. Але великі магазини з шубами і дублянками дійсно є в районі аеропорту. Туди можна дістатися самостійно і вибрати річ, яка в Україні коштує в три рази дорожче. У новому порту Анталії є зона вільної від мит торгівлі, там теж вигідно робити покупки.

В Аланії можна сторгувати відмінну ціну на трикотаж. Славиться місто і виробами з шовку, можна дешево купити і його відріз.

У Бодрумі торгують виробами з латуні, гарними килимами та косметикою на основі оливкової олії (рецепти передаються з покоління в покоління).

У Мармарісі можна купити надзвичайно смачний сосновий мед.

Загалом, у всіх великих містах і курортах продаються однакові товари. Наприклад, середня ціна на один грам золота – 10 $, і у вас будуть розбігатися очі від великої кількості прикрас у кожному ювелірному магазині!

Знаючі люди везуть з Туреччини тканини. Якщо ви в них не дуже розбираєтеся, то купуйте що-небудь з трикотажу. Все буде пристойної якості. За одну одиницю (реглан, футболка, шорти) ви віддасте близько $ 7 є і знижки, наприклад, 2 речі за 10 $.

Мені подобається турецький посуд з красивими візерунками. Це тарілки, чашки, турки. До речі, привезти з Туреччини турку – відмінна ідея, тому ми купили одну таку досить великого розміру прямо на щотижневому базарі, ціна була в районі 10 $. Якість, скажу я вам, відмінна.

Я не любитель хутра та шкіри, але якщо вам потрібен такий одяг, в Туреччині буде і вибір, низькі ціни. Хороші дублянки коштують від 400 $. Шуби старих моделей можна знайти від 600 $, а середня ціна за вартісну річ – 1500 $.

Дуже красиві сувеніри: магнітики, тарілочки, статуетки, маленькі дзеркальця, підставки під гаряче. Можна привезти оливкове мило в красивою мальованої мильниці. Такі милі сувеніри коштують зовсім недорого – від 2 до 5 $, але зроблені вони дуже якісно і зберігають в собі частинку Сходу.

Обов'язково візьміть додому спеції і солодощі! Вони зберігаються довго і будуть нагадувати про приємну поїздку. Ми накупили спецій прямо в супермаркеті (один невеликий пакет коштував близько 1 $, на ринку буде дешевше). У нас не знайдеш такий сушеної м'яти, орегано і червоного перцю пластівцями.

Килими – це вже супер турецька покупка. Купувати їх треба у великих спеціалізованих магазинах, а то підсунуть вам підробку на базарі. Ціни на зроблені вручну килими починаються від 1000 $. Не забудьте оформити чек на вивезення товару з країни, інакше будуть проблеми на митниці.

до Речі, в деяких магазинах Туреччини можна оформити документи на отримання повернення податку з покупки. Сума повинна бути вище 35 $ (100 турецьких лір) + ПДВ, одним чеком. Куплені речі до отримання податку повинні бути новими, з усіма бірками. На вітрині магазину буде табличка TAX FREE, а ще краще уточнити на касі. Процедура повернення стандартна, конторки, де вам повернуть готівку, що є в аеропортах Стамбула і Анталії. Сам процес отримання грошей може зайняти годину-півтора, так що приїжджайте заздалегідь.

Якщо ви відпочиваєте з дітьми, то краще вибирати готель або інше житло на середземноморському узбережжі. Там є комфортні пляжі та інші умови для відпочинку. Вода в морі з кінця червня по жовтень добре прогрівається, а підвищений вміст солі вбиває в ній мікроби. Плюс на південно-заході країни є цікаві для дітей розваги: аквапарки, акваріуми, морські прогулянки на яхті.

Багато готелів пропонують послуги аніматорів. Старшим діткам будуть цікаві одноденні екскурсії в давні міста, печери і красиві каньйони. Думаю, що в самому Стамбулі дітям молодшого та середнього шкільного віку не захочеться залишатися довго – місто галасливе, великий, а мечеті і палаци почнуть з'являтися в безперервному потоці...

На даний момент ситуація з безпекою в Туреччині неоднозначна. У 2015 і 2016 роках був ряд терактів, що сильно підірвало туристичний сезон у цій країні. І це при тому, що багато років влада Туреччини посилено створювали комфортні умови для відпочинку туристів в їх країні. У них здорово виходило. У Стамбулі та інших туристичних центрах були підчищені від криміналу популярні місця, поліцейські патрулі відмінно працюють і дійсно допомагають туристам. Плюс в більшості своїй звичайні турецькі жителі гостинні, вони самі будуть оберігати гостей від неприємностей.

Звичайно, небезпеки і шахрайство в Туреччині зустрічається, але порівняно рідко порівняно з тими ж українськими містами. Люди набагато дружелюбніші. Наприклад, злочинність в Анталії вважається взагалі практично нульовою.

За все моє перебування в Туреччині мені не зустрілися ніякі шахраї. Може, це везіння, але швидше всього треба просто дотримуватися простих правил, щоб не стати жертвою обману. А розводять туристів, на жаль, у багатьох місцях і не тільки в Туреччині.

Що з вами найімовірніше може статися і що робити, щоб цього не сталося:

• Завищені тарифи на проїзд в таксі. Домовляйтеся про вартості заздалегідь або просіть включити лічильник (в Анталії, Стамбулі всі таксі працюють за лічильником).
• Різні меню в ресторані: замовляєте по одному, а коли платите і бачите більш високі ціни, вам показують інше меню, які ви нібито і вивчали з самого початку. Зберігайте меню до закінчення трапези або фотографуйте його.
• Туристичні ціни на товари. Торгуйтеся і ще раз торгуйтеся. Правда, продавець найчастіше відразу називає ціни в кілька разів вище, але з досвідом ви навчіться пізнавати реальну вартість товару. Чи ходите за покупками зі знайомими турками.
• Кидають на гроші. Припустимо, до вас підходить компанія турків, знайомиться і пропонує випити/погуляти разом. За підсумком, ви залишаєтеся один на один з великим рахунком у ресторані, барі або на дискотеці. З підозрою ставитеся до нових знайомих, які самі вам нав'язуються.

Загалом, у Туреччині все, як і скрізь, – люди бачать безпорадного туриста в центрі міста і, користуючись нагодою, намагаються швиденько вам щось впарити, продати, відвести до знайомого в магазин, готель, ресторан і отримати свої відсотки за клієнта. Так що будьте впевненіше, знайте, чого хочете, або просто не втрачайте пильності, вирушаючи за пригодами.

Повторюся, зі мною нічого поганого в Туреччині не відбувалося, але це країна зі своїми традиціями і релігією, треба трохи підлаштовуватися.

Отже, є ряд речей, які я не раджу робити в Туреччині, щоб не потрапити в неприємну ситуацію:

1. Одягатися занадто відверто. Це більше відноситься до жінок. Краще відмовтеся від міні-спідниць і великого декольте, все-таки країна мусульманська.
2. Намагатися вивезти з країни камінчики та інші археологічні артефакти. Митники можуть розцінити нешкідливий сувенір як реліквію. Прецеденти були.
3. Загравати з місцевими жінками. А це пункт для чоловіків. Знову ж таки, – країна мусульманська.
4. Розпивати алкоголь на вулиці. Це заборонено законом, і за такі дії вам загрожує штраф.
5. Проявляти неповагу до місцевої релігії, звичаїв, уряду. Таких розмов краще уникати. А під час відвідування мечетей прикрийте руки і ноги, для жінок обов'язкова і хустка. Не заважайте молитися місцевим.

А ось це зі списку обов'язкових справ Туреччини:

1. Скупатися в Середземному морі.
2. Пройтися по мечетям і колишнім султанського палацу в Стамбулі.
3. Замовити турецький сніданок.
4. Пройти частину Лікійській стежки і побачити гори Туреччини.
5. Дешево злітати на турецькому лоукості куди-небудь подалі від туристичних місць, роззнайомитися з місцевими на їх мові і побачити справжню східну Туреччину.

Коли закінчите всі свої туристичні справи в Туреччині (хоча навряд чи вам вистачить одного відвідування) вирушайте досліджувати інші країни. Як ви вже зрозуміли, можна поїхати в Грузію. Контраст з Туреччиною буде разючий.

Стамбул – величезний авіатранспортний вузол, звідки можна недорого полетіти в різних напрямках. Є дешеві польоти на Балкани в безвізові Чорногорію, Боснію і Герцеговину, Албанію. Квиток в одну сторону – від 30 $. Так і в Європу з Туреччини літають від 20-30 $ в один кінець.