Альпи захоплюють. Влітку сюди прагнуть велосипедисти, парапланеристи, взимку ― сноубордисти, гірськолижники, а цілорічно ― всі любителі гарної природи.

Незважаючи на те, що Альпи на планеті одні, вони міцно «засіли» у всіх горах світу: адже на всіх гірських масивах є альпійські луки, будь то Гімалаї або Кавказькі гори, так і альпіністи є у всіх народів.

Альпи ― найвищі і протяжні гори, які повністю перебувають на території Європи (тобто Кавказ теж належить до Європи, однак його частина лежить на території Азії). MapMe розповість про найвищу вершину цих мальовничих місць.

Її ділять Італія і Франція

Найвища вершина Європи ― гора Монблан.

Її висота становить 4 810 метрів, розташувалася вершина в західній частині Альп на кордоні Італії та Франції. Кожна з цих країн має право називати Монблан своїм національним надбанням. Біля західного підніжжя Монблану знаходиться популярний французький гірськолижний курорт Шамоні, а біля південного підніжжя ― італійський Курмайор.

На сьогодні Монблан ― вельми популярне туристичне місце, в горі прорубано 11-кілометровий тунель, який сполучає Італію і Францію.

Вершина Монблан є частиною однойменного гірського масиву, який включає в себе ще десятки високих піків. Найвідомішими серед альпіністів горами є прямовисна Гранд Жорас ― це складна для сходження гора в Альпах. Не менш популярна і Егюій-дю-Міді: тут починається одна з найбільш протяжних лижних трас. А на пік піднімає канатна дорога, яка довгий час була однією з найвищих на планеті.

Краєвиди з канатки приголомшливі: можна оглянути всі вершини Альп.

Про льодовики

Зовсім недавно вчені, які займаються вивченням льодовиків, виявили, що висота піку Монблан скорочується.

Згідно з їх даними, за рік вершина стала нижче на 50 сантиметрів і зараз її висота становить 4807,5 метрів. Якщо тенденція збережеться, то найвищою горою в Європі може стати інший пік гірського масиву ― Монблан-де-Курмайор, його висота становить 4748 метрів.

Про підкорювачів

Підкорення Монблану далося не так легко. Спочатку це спробували зробити англійці Річард Покок і Вільям Уиндхем. У 1741 році вони знехтували попередженнями місцевих жителів і здійснили сходження на гору Монтенв'е, одну з вершин гірського масиву Монблан. Через майже 20 років їх сходження повторив молодий вчений Орас Бенедикт де Соссюр. Захопившись вивченням цих гір, він призначив грошову винагороду тому, хто підкорить найвищу гору масиву Монблан і розвідає способи підйому на вершину. І ось знайшлися сміливці: вперше підкорили гору в 1786 році савойський провідник (зараз цей регіон є частиною Франції) Жак Бальма і швейцарець Мішель Паккар.

Першою жінкою на вершини Монблану стала Марія Парадіс, вона здійснила підйом в 1808 році. Проте її бажання підкорити вершину стало свого роду рекламним ходом: гору просто необхідно було підкорити жінці, щоб підігріти інтерес до Монблану. Марія, до речі, отримала непогану винагороду. Але бідолаха просто не уявляла собі всіх труднощів. На вершину дівчину буквально штовхали, тягнули, тягнули і несли на плечах провідники. Однак все-таки їй вдалося стати першою жінкою на вершині.

Під час свого медового місяця на Монблані побував і Теодор Рузвельт, який став згодом президентом Сполучених Штатів. До речі, це сходження ― одна з 50 причин, чому американці вважають Рузвельта кращим президентом своєї країни.

Але, мабуть, найбільш комфортабельним в історії всіх альпіністів було сходження Ораса Бенедикта де Соссюра у серпні 1787 року. Наукові прилади і речі Соссюра несли 18 провідників. У багажі швейцарського природознавця були навіть домашні туфлі! А ще парасоля, намет, складне ліжко, матрац, ковдри, дві куртки, три піджака, три жилета, шість сорочок, білий парадний одяг, дорожній одяг, чоботи, гетри та цілих три пари черевиків. До речі, саме Соссюром встановили пам'ятник в Шамоні, як першому підкорювач Монблану, забувши про Жака Бальме і Мішеля Паккаре.