У віддалених селах Індонезії роздобути чисту воду ― ціла проблема. Особливо це стосується населених пунктів, які знаходяться на березі річки Читарум ― однієї з найбільш забруднених у світі.
Одна з мешканок району Тинамбунг, мама Хасрия щодня плаває за чистою водою. Коли спадає спека, 46-річна жінка заходить до каламутної води річки. До її спині прив'язані приблизно 200 каністр. За годину вона долає приблизно 4 кілометри, а потім виходить на березі, де знаходяться колодязі з чистою водою. Наповнивши каністри, мама Хасрия відправляється в зворотну дорогу.
Ця робота дуже важлива як для родини, так і для її села. У маленькому селі немає джерела з чистою водою, тому жінка продає каністри. За одну пляшку вона отримує приблизно 500 рупій (приблизно 2,2 руб.). І мама Хасрия не єдина, хто вирушає в таке плавання, до чистих криниць щодня приходять інші люди. Така робота життєво важлива для цього регіону, в Тинамбунге проживають близько 6 тисяч сімей, для яких вода є дефіцитом.
