Пише блогер під ніком lavagra:
Лісабон немислимий без однієї з головних своїх пам'яток — історичних трамваїв. Навряд чи знайдуться люди, які бували в Лісабоні і не сфотографували б хоч раз ці милі допотопні засоби пересування. Вони реально скрашують це місто і заслужено вважаються його візитною карткою.
І треба ж — така неприємність! Всього близько тижня тому один з цих самих трамваїв самого популярного серед туристів 28 маршруту на повному ходу злетів з рейок, перекинувся і врізався в кут будинку, склавшись при цьому як картонний будиночок. Постраждали майже 30 осіб.
«Як таке могло статися?» — запитає хтось. Трохи більше року тому я був у Лісабоні, катався на цих трамваях, і скажу чесно: «Я абсолютно не здивований! Більш того! Це повинно було статися!»
І ось чому!
Треба відразу зізнатися, що лісабонські трамваї, незважаючи на всю свою зовнішню привабливість, жахливо незручне, давно віджиле своє століття транспортний засіб. В більшості своїй вони були побудовані в проміжку між 1936 і 1947 роками. Їх остання ґрунтовна реновація трапилася аж у 1995 році, причому тоді були встановлені лише нові силові установки та замінені системи гальмування. З тих пір їх хіба що зрідка перефарбовували.
Всього на даний момент в Лісабоні нещадно експлуатують 45 таких трамваєм на 6 міських маршрутах. Кожен новоприбулий гість столиці Португалії може по достоїнству оцінити їх зручності.
Особисто ми не змогли тупо влізти в перші кілька трамваїв. Туристи і городяни набиваються туди як оселедці в бочку, а заради цього сумнівного задоволення шикуються в довгі черги.
Більш розумні і просунуті сідають в трамваї в самому початку маршрутів на сидячі місця і насолоджуються краєвидами міста під час всієї поїздки без особливих проблем. Причому їдуть вони найчастіше до самої останньої зупинки, так що не варто чекати, що сидяче місце звільниться під час поїздки.
А от усі інші пасажири їдуть в жахливих умовах. З стелі трамваїв звисають ось такі шкіряні ремені з ручками. На них можна повіситися, а не намагатися утримати рівновагу під час крутих підйомів і різких поворотів. Відповідно, вся юрба в проходах бовтається трамваю, не сильно сприяючи його рівноваги.
Судячи з усього, історичні трамваї часто ламаються, навіть під час нашої поїздки це сталося. А що хотіти! Досить подивитися на приладову дошку водія, щоб зрозуміти всю нестабільність і недосконалість історичних трамваєм Лісабона.
Проїзд коштує 1,45 євро, якщо використати заздалегідь придбану міську транспортну картку, і в два рази дорожче, якщо оплачувати поїздку у водія. За цю ціну в переповненому задушливому трамваї можна, звичайно, спробувати відчути автентику і намагатися щось там розгледіти за склом, стоячи, а точніше висів, прямо на ходу.
Тільки це вийде лише у дуже невибагливих, або надзвичайно спритних туристів. Інші ж, крім тих, хто зайняв заздалегідь всі сидячі місця, напевно будуть плюватися після такої поїздки і віддадуть перевагу фотографувати ці транспортні засоби зовні, а не всередині. Виглядають на ходу з боку вони і справді здорово. Тим більше ходять вони по найкрасивішим вулицям в історичному центрі міста та в районі Алфама.
До речі, крім простих робітників трамваїв, є ще й екскурсійні. Ціни там зовсім інші, але і рівень комфорту зовсім інший!
Варто згадати трамвайну історію головного міста Португалії. З'явився він тут у далекому 1873 році. Тоді це були так звані конки, що їздять за допомогою кінської тяги.
Називалися вони в ті часи Carro Americano, і ця назва невипадкове. Ці вагони на рейках з'явилися саме у США (у Нью-Йорку в 1832 році), звідки й почали свій переможний хід по всьому світу.
У 1901 роки в Лісабоні почав курсувати перший електричний трамвай, так званий Carro Electro. На довгі десятиліття трамвай став основним транспортним засобом в Лісабоні.
Його популярність зменшилася лише з будівництвом метрополітену. Але навіть метро не змогли підвести до найцікавішим історичним районів міста. Так що і в наші дні трамвай залишається в Лісабоні поза конкуренцією. А вже скільки він зробив на терені підвищення туристичної привабливості столиці!
Є в місті і більш сучасні трамвайні вагони компанії Siemens, але вони мало цікаві туристам. Так що старички Carros Electros навряд чи незабаром зникнуть з вулиць Лісабона.
Лише б міська влада замислилися про їх безпечної і зручної експлуатації, а то зовсім не хочеться, щоб поїздка на лісабонському трамваї перетворювалася в смертельний атракціон з непередбаченими наслідками.
Фотографії та текст — Джерело
