Проблема нестачі прісної води знайома, на жаль, багатьом країнам на нашій планеті. Але якщо в Китаї або Індії від нестачі води страждає кілька регіонів, то в Ірані це стало проблемою державного масштабу. В останні роки В цій країні все виразніше видно наслідки кліматичних змін, а також збільшення антропогенного тиску на водні екосистеми. Там, де колись текли повноводні річки, сьогодні можна побачити лише порожні, сухі долини. Люди змушені залишати свої будинки у віддалених селищах і переїжджати в міста з причини того, що багато малі річки Ірану міліють і зникають.
Територія Ірану завжди страждала від нерегулярних опадів та незначного їх кількості, особливо центральна, східна та південно-східна частини країни. Але за останні 20 років дощів і снігу в горах стало випадати ще менше, що не забарилося позначитися на стані іранських річок і озер. Крім того, в Ірані зростає чисельність населення, а це значить, що люди потребують більшої кількості води для пиття, зрошення посівів і господарських потреб. З середини минулого століття населення країни збільшилося майже в 3 рази, але опадів при цьому більше не стало.
Якщо ми подивимося на карту розподілу опадів по території Ірану та порівняємо її з щільністю населення, то виявиться, що більша частина іранців проживає саме в західних і північно-західних регіонах країни. Це обставина наочно демонструє нам те, наскільки життя в Ірані залежить від наявності води або її відсутності. Розподіл населення всередині країни лімітовано наявністю достатніх водних ресурсів.
Буріння нових артезіанських свердловин на якийсь час відсунуло проблему водних ресурсів в Ірані. Але з кожним роком на зрошення сільськогосподарських полів витрачається все більша кількість води, як з підземних джерел, так і з поверхових, і рішення у цієї проблеми тільки одне — оптимізація всієї системи зрошуваного землеробства.
Незважаючи на те, що північно-захід Ірану є найбільш забезпеченим опадами і водою регіоном, тут теж можна побачити сліди водного дефіциту. Озеро Урмія — найбільший водойму країни, всього за 20 років втратила більше 50% своєї площі, а його солоність різко підвищилася. Вода цього солоного озера інтенсивно викачується для зрошення, що, поряд з скороченням припливу води з впадаючих річок, що призвело до різкого скорочення площі і утворення великих солончаків навколо Урмії. Уряд країни вживає заходів щодо порятунку озера, зокрема, виділяються кошти для будівництва водопроводу з Каспійського моря для поповнення обсягів озера. Але час йде, і Урмию все частіше порівнюють із загиблим Аральським морем.
Інший приклад водного кризи в країні — річка Зайендеруд. У давні часи в місті Ісфахан через цю річку було побудовано кілька найкрасивіших мостів. Але тут сьогодні все частіше можна спостерігати таку картину, як на фото нижче.
Річка Зайендеруд, так само як і десятки інших іранських річок, міліє і висихає.
Річка Карун, яка є єдиною судноплавною річкою Ірану, також випробовує проблеми. Екологи фіксують зниження рівня води в річці і поява піщаних островів, чого раніше ніколи не спостерігалося.
Населення південних районів країни все частіше залишає свої домівки і переїжджає у великі міста, де проблема нестачі води ще не так відчутна. Але всім очевидно, що країна стоїть на порозі глибокої водного кризи, вихід з якого необхідно шукати як можна швидше.
