Діггери — любителі погуляти міськими підземеллями — найбільше обожнюють станції метро, які вже давно закинуті. Деякі з них закриті ось вже кілька десятиліть, їх мало хто досліджував, тому вони обростають легендами. MapMe пропонує вам зазирнути в надра примарних підземок і розкрити їх таємниці.

Всі представлені нижче станції метрополітену вже давно знаходяться в запустінні. Як правило, будь-які входи туди замуровують, але просунутим діггерам відомі лазівки. Частину покинутих станцій використовують в якості виставкових майданчиків, інші зберігають секрети про загублені колись скарби.

Станція метро Олдвич, Лондон

Лондонське метро, зване в народі «трубою», є найглибшим і найстарішим у світі. А ось за величиною воно на другому місці, рекордсменом у цій категорії став метрополітен Шанхаю. Всього в лондонській підземці близько 40 покинутих платформ, найневідоміша, але в той же час легендарно відома — це платформа Олдвич. Вона почала діяти в 1907 році і закрилася у 1994, а під час Другої світової війни вона захищала лондонців від бомбардувань.

Шлях вглиб Олдвича запечатаний. Тут величезна кількість підземних лабіринтів і різних проходів. Частина з них перебувала в експлуатації до самого закриття, частина — лише до 1917 року, а деякі так і не встигли відкритися.

Станція метро Кингсвей, Лондон

Трамвайна лінія Кингсвей аж до 1950-х років пролягала через тунелі, що проходять під річкою. Станція закинута вже кілька десятиліть. Гублячись у глибині переплетіння тунелів, Кингсвей просто зупинилася в часі.

Станція метро Ноттінг Хілл Гейт, Лондон

Станція хоч і діє, але має свої затишні куточки, де не буває пасажирів. З моменту недавньої реконструкції на платформі з'явився невеликий ліфтовий отвір, який залишався закритим протягом більше 50 років — з моменту, коли ліфти замінили ескалаторами.

Занедбані станції метро Парижа

Метро Парижа дещо менше лондонського. Воно має близько 300 найкрасивіших станцій, оформлених у стилі арт-нуво. Деякі не відкривали з часів Другої світової. Проте станція Сен-Мартен якийсь час все-таки працювала. На цей момент тут панує запустіння, її відвідують тільки діггери, в списках яких вона займає друге за популярністю місце для досліджень. На першому місці — Паризькі катакомби.

Частина станцій, наприклад, таких, як Порт де Версаль і Віктор Гюго, переобладнали під довгі потяги. А Гар дю Нор, покинуту станцію з 1942 року, зараз відкрили та використовують для тренувань майбутніх водіїв.

Станція метро Сіті Холл, Нью-Йорк

Метро цього міста нараховує 468 станцій, що працюють в цілодобовому режимі і входить у п'ятірку найбільш завантажених. Тут також є величезна кількість покинутих платформ, але найбільш вражаюча з усіх — це неодмінно Сіті Холл.

Її планували зробити центральною й найбільшою у всій системі. В реальності ж вийшло інакше. Ця красива станція виявилася непридатною у фінансовому плані: її не вийшло адаптувати під потяги нового покоління. В результаті її і закрили в кінці 1945 року. Зараз її частково застосовують як наскрізну лінію для поїзда під номером 6, тому є можливість побачити таку шикарну станцію своїми очима.

Станція метро Лоуер Бей, Торонто

Метро в місті Торонто з'явилося в 1954 році, воно мало 69 станцій і 4 гілки. Воно хоч і не настільки масштабне, але кілька занедбаних платформ є і тут. Найпопулярнішою з них є Лоуер Бей. Після того, як станція пропрацювала півроку, починаючи з 1966-го, її закрили, запечатали цеглою, а тепер ще й поставили камери. Тим не менш, у 2007-2008 та 2010 роках станцію все-таки відкривали для відвідувачів. Крім того, тут навіть знімали фільми, серед яких знаменитий «Джонні Мнемонік».

Станції метро Клівленді, Огайо

В якийсь період в Клівленді попит на послуги підземного транспорту став падати, в результаті ряд станцій довелося закрити. Тут є величезна кількість тунелів, відкритих на початку 20 століття. Їх дуже люблять досліджувати діггери. Але коли влада дізналася про таку зацікавленість, вони організували спеціальні тури в цю частина підземки. Такі екскурсії досі користуються великою популярністю.

Станції метро Цинциннаті

Іншого такого міста, де були б закинуті не просто станції, а вся система метрополітену в цілому, у світі більше немає. До будівництва метро тут приступили на початку 1900-х років, але пізніше почалася Велика депресія, а потім Друга світова війна, потім сталося зростання популярності автопрому — у результаті жоден пасажир так і не побував в метро Цинциннаті. І, хоча робилися неодноразові спроби відновити роботу підземки, вони не дали результату. Але потрапити в метро все ж таки можна: для бажаючих тут теж існують спеціально організовані тури.

Станції метро в Рочестері, Нью-Йорк

Метро Рочестера відкрили в 1927 році з метою знизити рівень заторів на міських вулицях. Проте жителі наполегливо воліли їздити на машинах, а не на громадському транспорті. Так, у 1956 році метрополітен довелося закрити.

Щорічно владою міста витрачається понад мільйон доларів на підтримку тунелів підземки, тому не так давно було прийнято рішення закопати деякі з них. До робіт приступили в 2010 році.