Роки Великої депресії — страшний час для США. Це період страхітливого спаду в економіці, причину якого не можуть до кінця пояснити навіть сучасні економісти.

Почалося все зі спекулятивного буму, коли споживачі, бажаючи легкого збагачення, почали активно вкладати свої кошти в цінні папери. Оскільки попит на них постійно зростав, то і ціна почала підвищуватися. Причому в більшості випадків дуже швидкими темпами і абсолютно необгрунтовано. Але люди, не звертаючи на це увагу, все одно продовжували купувати, сподіваючись на майбутній прибуток.

Оскільки придбані за скажені гроші цінні папери не були забезпечені нічим, то існування такого роздутого мильного міхура не могло тривати нескінченно. І одного дня — 24 жовтня 1929 року, в так званий «чорний четвер», настала криза.

Біржовий крах призвів до розорення багатьох інвесторів-вкладників, причому як дрібних, приватних, так і великих, здатних впливати на економіку країни в цілому. Банки, втративши вкладників, почали розорятися. Підприємства, не маючи можливості отримувати банківські кредити, почали закриватися. І кожне нове банкрутство тягнуло за собою ланцюжок непоправних наслідків.

Безробіття, безгрошів'я, елементарний голод призводили до бунтів. Люди виходили на демонстрації, висловлювали своє обурення, але уряд був не в силах впоратися із ситуацією. Кожен у цей період просто намагався вижити і діяв згідно з обставинами. Наприклад, селився в «гувервиллях» — своєрідних міських колоніях для безробітних.

Проблеми Америки рикошетом вдарили по Європі. Почалося все з Великобританії, яка брала кредити в США. А вже від неї по ланцюжку пішла реакція і по інших країнах.

Відновлення Американської економіки почалося з 1933 року, з приходом до влади Рузвельта, який взяв курс на навмисне і жорстке втручання держави в економічні процеси, що відбуваються в країні. Жорстка координація, системне регулювання, строгий контроль — все це дозволило витягнути країну з кризи.