В Белізі неподалік від Сан-Ігнасіо знаходиться культове місце жертвоприношень індіанців майя. Це печера Актун-Туничиль-Мукналь або, як її ще називають, печера Кришталева діви.

Древній народ вірив, що йдуть глибоко під землю печери є порталами, провідними в загробний світ — місце, де живуть страшні боги. Тих богів слід задобрювати, приносячи жертви, в тому числі й людські.

Сліди жертвоприношень майя можна зустріти вже у самого входу в печеру Кришталевої діви. Спочатку це звичайні черепки, але як тільки ви пройдете вглиб, починають траплятися все більш зловісні артефакти.

Головний зал розташований в 400 метрах від входу, і там були виявлені відразу 14 людських скелетів, серед яких і останки Кришталевої діви, на честь якої названа печера.

Вважається, що нею була 20-річна дівчина, яку жрець майя приніс в жертву понад тисячу років тому. Її скелет був повністю покритий блискучою вуглецевим шпатом, через що їй і дали ім'я Кришталевої діви. Вік інших, принесених у жертву людей, абсолютно різний: від однорічних немовлят, до 40-річних дорослих.

Цю печеру виявили в 1992 році, і з тих самих пір археолог Холлі Мойес, що працює в Каліфорнійському університеті, разом зі своїми помічниками зайнята розгадуванням її таємниць і дослідженням знайдених тут незвичайних експонатів.

Згідно з однією з версій, зробленою на підставі досліджень давнього клімату, в падінні великої цивілізації важливу роль могла зіграти почалася посуха. Майя вважали, що Чак, бог дощу, також жив у підземному царстві, а як раз перед зникненням цього древнього племені в IX столітті число людських жертвоприношень зросла. Як вважає Мойес, майя були в розпачі, і в цій печері це відчувається фізично. У спробі врятувати свій світ від смерті вони всіляко намагалися задобрити божество.