Пише блогер Марина Лысцева:
Населення Чилі складається в основному з іспаномовних чилійців — нащадків іммігрантів, етнічних індіанці (араукани, аймара, атакаменьо, кечуа, кола, алакалуфы, яганы або ямана та ін.), полінезійців і індіанців, які, змішавшись з білими складають вже близько 80% жителів.
Національний склад іммігрантів був і залишається дуже різноманітним, але переважають іспанці й італійці.
В Сантьяго-де-Чилі можна зустріти і тих, і інших, і навіть більше.
Велика частина чилиек не відрізняється стрункою фігурою, що, втім, зовсім їх не турбує.
Головне, що вони відчувають себе в своєму тілі чудово.
Хіба що одягаються... не сказати щоб зі смаком.
Дитини вигуляти біля центрального вокзалу.
Поліцейські попереджають туристів, що фотоапарати треба тримати міцніше.
Фоном будівля центрального вокзалу, архітектором якого був Ейфель.
Дівчина, вашій мамі зять не потрібен?
Біля президентського палацу в центрі найкрасивіша охорона.
Дівчата на ринку в кінці дня вже бадьорі й веселі, в стороні стоїть порожня баклашка з-під винця і солодкий шматок їжі типу нуги з горіхами.
По всьому місту ходять групи брудної і облитою якийсь фарбою і пір'ям молоді і клянчать у перехожих копієчку в стаканчик або пакет.
При цьому всі босі або в драних носках і просять на нові шкарпетки.
Собак багато, як домашніх, так і безпритульних.
При цьому, куди не піди — вуличні пси завжди в стані спокою.
Народ теж любить подрімати вдень в тіні.
Велодоріжок немає, ганяють по проїжджій частині або по тротуарах, вони тут широкі.
Чилі — найбільш благополучна країна Південної Америки. Щоб в'їхати на територію США, чилійцям не потрібна віза.
Перекус на вулиці — наприклад, гаряча прісна корж з соусом чилі і кетчупом.
Китайський ширвжиток.
Старше покоління кучкується біля церкви, більшість населення — католики.
У школярів уніформа.
А взагалі, чилійці чимось схожі на нас. Спочатку здається, що вони непривітні і насторожені, але насправді — відкриті, веселі і готові до спілкування.
Ось така... краса...
Фотографії і текст — Джерело
