Пише блогер Олексій Насєдкін:

Частина столиці Ізраїлю, куди входять арабські квартали, зазвичай називають Східним Єрусалимом. У 1948 році вона була захоплена Трансйорданією в ході арабо-ізраїльської війни і не увійшла в підконтрольний Ізраїлю Західний Єрусалим, а потім, у 1967 році, її вже приєднав сам Ізраїль. Що цікаво, навіть сьогодні це спірна територія — на неї претендують і Ізраїль і палестинська адміністрація. З-за всієї цієї нестійкості обстановка тут часом напружена, але ми ж всі чудово знаємо, як працює місцева, до зубів озброєна поліція. Прогуляємося по району?

Повне враження, що знаходишся в Йорданії, Єгипті або дубайської Дейре. Дивно, як в одному місті можуть співіснувати такі різні культури!

І не боїться адже хлопчина впустити тендітний товар.

Ось вже і вивіски — якщо дублюються, тільки англійською мовою, івриту немає і в помині.

Багато торговців, щоб не сидіти на сонці, притуляються до припаркованими автомобілями. А якщо машина поїде?

Свининки не бажаєте? Халяльні свинина!

Місцевий фастфуд.

Звичайно, поряд з подібними локаціями безліч котиків. Що цікаво, вони, на відміну від більшості іноземців, охоче відгукуються на наше «кыс-кыс».

Завжди дивує, як в таку спеку народ ходить упакованим немов мумія.

Ось це по-нашому, інша справа.

Чим ближче до Аль-Аксе, тим вигадливіше хитросплетіння провулочки. Клаустрофобам тут не місце!

Зовсім недалеко вже Масджид Куббат ас Сахра, або, кажучи по-нашому, Купол Скелі — один з головних візуальних символів Єрусалиму.

Присутність ООН тут майже на кожному кроці.

Багато поліції і військових.

Красиві двері.

Як і в більшості арабських країн, чоловіча половина населення займається байдикуванням.

Той рідкісний випадок, коли пан поліцейський охоче позує перед камерою.

А ось тут арабська частина закінчується і починається християнське. Стою одночасно на обох.

Фотографії і текст — Джерело