Пише блогер Станіслав Горбунов:

Іран цілком підходить для самостійних подорожей. Правда, є тут чимало нюансів, які сучасній людині можуть здатися дивними, незрозумілими і навіть іноді немислимими. Про них, по можливості, варто дізнатися заздалегідь, щоб не потрапити в халепу.

Особисто для мене найскладнішим моментом на весь час нашої подорожі по цій країні виявився пошук готелів і апартаментів. Я вже звик заздалегідь планувати маршрут своїх поїздок, бронюючи відповідні готелі по дорозі. Так як найчастіше ми подорожуємо удвох з дружиною або ж всією сім'єю з дітьми, то до теми ночівлі підходимо досить педантично. Заздалегідь читаємо відгуки, визначаємо локацію, звертаємо увагу на дрібні деталі. За останні 10 років у нас виробився в цьому питанні своєрідний алгоритм.

Так от, в Ірані довелося відмовитися від подібної системи і покластися на волю випадку. Адже світові системи бронювання тут не працюють, а для замовлень по місцевим пошуковим сторінок необхідна іранська банківська картка. З турагентствами в цьому питанні працювати можна, але вийде дорого і невигідно.

Ми пішли іншим шляхом, поклавшись частково на удачу і віру в себе. І у нас все вийшло, хоча і пригод ми пережили чимало. Розповім про все детальніше, напевно, цей досвід може комусь стати в нагоді, іншим же мій розповідь скрасить трудові будні.

На першій стадії планування поїздки по Ірану я все ж спробував скласти певний маршрут і зарезервувати готелі. Для пошуку готелів я використовував нову для себе систему «Трипэдвайзер». Іранські готелі там представлені досить непогано, до того ж можна почитати безліч відгуків. Мабуть, саме відгуки звідти допоможуть скласти якесь думка про пропонованому готелі.

Іранський готельний бізнес має ряд відмітних особливостей. По-перше, він більшою мірою орієнтується саме на місцеве населення. Позначається тривала ізольованість цієї країни, іноземних туристів тут досі небагато.

Інша деталь — практично всі готелі надають про себе мінімум інформації. В Ірані не прийнято фотографувати вбиральні або сніданки. Зате на сторінці майже будь-якого готелю буде безліч фотографій лобі і загальних приміщень. Лише з коментарів можна було ще якось зорієнтуватися в ситуації. До того ж, взагалі, готелів в Ірані все ще трохи, тому не дай Бог потрапити туди під час місцевих свят, тоді без попередньої резервації щось знайти буде дуже складно.

Відібравши цікавлять мене варіанти, я вирішив спробувати зарезервувати номери на потрібні дати. І тут почалися проблеми. Як я вже говорив, на іранських сайтах це зробити з нашими кредитними картами просто неможливо, тому я намагався зв'язатися з готелями безпосередньо. Але не тут-то було! Всього я відправив понад 30 листів у різні готелі. Відповіли мені лише кілька, а зарезервувати вийшло тільки два готелі. Довелося їхати в Іран без точного плану дій...

З першим готелем «Марказі» в Тегерані проблем не було. Ми знайшли його досить легко по заздалегідь видрукуваної резервації. До речі, саме на її підставі нам були видані іранські візи в аеропорту після прильоту зі Стамбула. Простий роздруківки эмайла з номером телефону для цього виявилося більш ніж достатньо.

За 70 євро нам дістався епічно жахливий номер без єдиного вікна, але з безліччю дверей.

За ними розташовувалося аж два туалети та шафу. Не питайте мене, навіщо в убогій кімнатці було два туалети! Я цього не знаю!

Запам'ятайте цей готель і не замовляйте його ні в якому разі. Так, тут красиве лобі і ввічливий персонал, але фанерні двері в номерах і жахливі кімнати з поганою звукоізоляцією, абсолютно не відповідають своїй вартості.

Наступні два дні ми провели в Ширазі. В цьому місті нам вдалося заздалегідь зарезервувати дуже непогану готель Arg Hotel в декількох метрах від старовинного базару. І локація, і зручності, і ціна в 40 € нас цілком влаштували.

Цей готель спочатку орієнтується на іноземців, звідси і високий рівень сервісу. Одним з безперечних плюсів є відмінні види на місто з готельної даху, на якій влаштовано невелике кафе. Цей готель я можу сміливо рекомендувати, собирающемся відвідати Шираз. Варто лише пам'ятати один момент.

Розраховуватися за номер коштує тільки в місцевій валюті. Якщо зважитеся заплатити доларами або євро, приготуйтеся переплатити на 10-15 відсотків більше.

Далі наш шлях лежав у старовинне місто Йезд, чий стародавній центр повністю включений в список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Я не зміг заздалегідь замовити тут готель, але роздрукував кілька адрес і вирішив на місці знайти вільний номер. Але тут нас чекало розчарування.

Дівчина на рецепції першого ж готелю повідомила нам, що вільних номерів немає. Вона взялася допомогти нам і тут же обдзвонила з десяток сусідніх готелів, але скрізь чекав на відповідь невтішний — місць немає! Зрештою, начебто вона знайшла нам два ліжка в одному з так званих «дормети» або по-нашому хостелі. Коли ми дізналися їх ціну, то офігіли. 80 євро за одне ліжко в хостелі — це нам здалося неймовірною ціною. Ми взяли адресу того хостелу і в повній розгубленості вийшли на вулицю.

Подібні витрати не входило в наші плани, тому ми вирішили продовжити пошуки. І всього через п'ять хвилин у розташованому поруч інформаційному центрі нам запропонували ночівля в традиційному йездском будинку. Втрачати нам було нічого і ми вирішили оглянути цей варіант. Побачене вразило нас!

Весь старе місто тут побудований з глини. Багато будинків тут віком по п'ять-шість століть. Зовні всі будівлі тут виглядають не дуже презентабельно, але всередині них часом зустрічаються справжні шедеври. Наш традиційний будинок з вулиці виглядав, як звичайна глиняна стіна з незвичайними дерев'яними дверима. Один тільки величезний ключ від них чого вартий!

Всередині ж у поглибленні розташовувалося кілька оригінальних двоповерхових будівель. Тут була своя кухня, дворик з лежаками і фінікової пальмою, а також окремий туалет з душем.

Виглядало все злегка пошарпаний часом, але це тільки додавало шарму.

Ми розмістилися в найбільшій кімнаті з безліччю химерних виїмок в стінах і красивим вітражним віконцем угорі. На фото внизу видно непідробна реакція моєї дружини на це справжнє східне диво.

Поруч розташовувалося ще кілька кімнат. Нам сказали, що є ймовірність, що сюди ще кого-небудь підселять, але нам пощастило, і ми два дні провели тут в повній самоті.

Дуже незвичайним тут був вихід на дах, який розташовувався прямо на кухні.

За цей цікавий варіант ночівлі нам запропонували заплатити 50 євро в добу, але в результаті невеликого торгу ціна впала до 40 євро. Снідати ми ходили в сусідній великий готель, який розташовувався в колишньому традиційному караван-сараї.

Таких готелів у Йезді чимало. Вони заслуговують уваги! Всередині тут зазвичай можна побачити безліч старовинних речей і оригінальні інтер'єри. Зазвичай іноземних туристів тут розважає спеціальний гід. У нашому випадку це був мужик з розкішними вусами і папугою.

Що й казати, у Йезді ми провели чудовий час і їхали звідси з явним небажанням. Ми так і не зрозуміли було початкове пропозицію з хостелом непорозумінням або якимось розлученням по-ирански, але схожа ситуація трапилася і в наступному місті на нашому шляху — Ісфахані.

Це місто є великим місцевим центром з безліччю туристичних визначних пам'яток. Готелів тут дуже багато, але жоден мені не відповів на всі мої електронні листи з проханням про реєстрацію. У підсумку з автовокзалу ми приїхали прямо в центр міста і знову вирішили розібратися з усім прямо на місці.

У першій же готелі нас знову почали розводити. На рецепції заявили, що місць в готелі немає, в місті якесь свято, тому шукати щось бесмысленно. Правда на нашу удачу, якісь гості сьогодні вирішили виїхати раніше часу і випадково в готелі скоро звільняться одні апартаменти підвищеного комфорту всього за 90 євро на добу.
до Речі, можу сказати, що ця ціна цілком нормальна для іранських готелів у великих містах. Тим більше, ми зупинилися у чотиризірковому готелі.

Інтер'єри загальних приміщень тут вразили нас безліччю дерев'яних витончених деталей, а сніданок був, мабуть, самим крутим з усіх в Ірані.

Ми вирішили оглянути номер, і він нам здався дійсно цілком гідним своїх грошей.

Тільки от наш бюджет був не гумовим. В Ісфахані ми збиралися зупинитися на три ночі, тому було вирішено взяти цей варіант на одну добу та озирнутися на місцевості в пошуках більш дешевих варіантів.

І знову виявилося, що цих варіантів повно. Спочатку ми знайшли за 70 євро вільний номер в апарт-готелі поблизу. А всього метрах ста від нього нам запропонували ціну вже в 45 євро за цілком прийнятний номер з балконом.

Він нас цілком влаштував.

Так, готель була бюджетної, трохи запущеної, але досить чистою і комфортабельною. Рекомендую! До того ж звідси було зручно здійснювати прогулянки по всьому місту.

Що ж, виходячи з нашого досвіду, можна сказати, що в Ірані ніколи не варто кидатися на перший підвернувся варіант. Варто озирнутися, походити по околицях. Можливо, в кварталі поруч ви знайдете варіант в рази дешевше і краще. Головне, не вестися на розлучення, що в місті свято і місць ніде немає...

Так, і ще! У готелях тут сидіти не варто. Випивку тут не продають, а по телику показують повну хрень! Зате на сусідній вулиці поруч можуть чекати неймовірні пригоди.

Фотографії і текст — Джерело