Білки кожен рік зберігають тисячі горіхів «на чорний день». Нещодавно вчені на прикладі лисячій білки з'ясували, що маленькі звірятка роблять це не просто так, а уважно сортують свої скарби за виглядом, розміром і навіть смаковим уподобанням. Причому роблять це за тим же принципом, за яким люди створюють папки на робочому столі комп'ютера. Крім зручності, така система допомагає білкам краще запам'ятати, що де лежить.
Стратегічний запас горіховий
Лисячі білки накопичують від 3000 до 10 000 горіхів на рік. Звичайно, таке багатство треба зберігати. Та ще й не забути, щоб потім їх знайти! І білки придумали, як саме це зробити, демонструючи гнучкі стратегії, які дивують вчених.
Протягом двох років дослідна група відстежувала, як і де зберігають запаси 45 самців і самок лисячих білок, так як ці чарівні гризуни ховали мигдаль, фундук, волоські горіхи та інші ласощі в різних лісистих місцях в кампусі Каліфорнійського університету в Берклі.
Щоб зрозуміти, за яким принципом білки сортують горіхи, їх розділили на дві групи. Одним давали 16 горіхів — по 4 кожного виду у випадковому порядку. Друга група отримувала горіхи за розкладом: спочатку чотири мигдалю, потім чотири лісових горіха і так далі. Використовуючи ручні навігатори GPS, дослідники стежили за білками, а також за тим, як розподілялися типи горіхів і місця їх зберігання.
Порядок проти імпровізації
Ще один принцип розподілу білок в експерименті: місця годування. В одному випадку це відбувалося в одному місці, а в іншому — кожен раз в різних місцях. Вченим було важливо зрозуміти, як стабільність отримання їжі впливає на те, як бекі вибирають стратегію збереження запасів.
У результаті вчені виявили, що білки, які годувалися в одному місці, часто організовували свої схованки за видами горіхів — мигдаль, фундук і так далі. А якщо білкам доводилося шукати їжу в різних місцях, то й вони зберігали її більш безладно, не дуже піклуючись про те, щоб розподілити горіхи за типом.
Подальші дослідження того, як білки знаходять свої запаси, показали, що більш структуровані схованки мають більше шансів бути знайденими. Так що «творчий безлад» не завжди працює!
