День святого Валентина колись був не тільки приводом висловити любов з допомогою милих листівок і сувенірчиків, але також надавав можливість образити ненависного людини. Так-так, ніяких цукерок, сердечок і любовних послань, багато хто в цей день отримували картки з дивними словами.
У XIX столітті були поширені так звані vinegar valentines (від vinegar — «оцет») — карикатурні валентинки, повні їдкої сатири і злих слів. Вперше їх почали випускати в США в 1840-х роках, а звідти вони потрапили в Європу, де були популярні аж до середини ХХ століття, і їхній зміст був і справді «кусачим». Анти-валентинки коштували сущі копійки, друкувалися на дешевому папері, тому їх могли дозволити собі навіть найбідніші верстви населення. Найчастіше такі картки випускали все ті ж компанії, що і листівки, прикрашені сердечками і квіточками. А продавалося їх стільки ж, скільки і звичайних валентинок.
Анти-валентинка висміювала різні пороки людини: боягузтво, жадібність, лінь, пияцтво, вона очорнювала свого адресата і знущалася над ним. Жінки посилали злісні листівки небажаним женихам, учні — вчителям, а працівники — іншому начальнику. Враховуючи, що такі картки відправляли поштою одержувачу доводилося заплатити за неприємне послання, то це було дуже неприємне образа за свої ж гроші.
Жорстоку традицію ще в XIX столітті намагалися якось викорінити, газети писали про вульгарності і нудотності анти-валентинок, однак історія цих злісних листівок проіснувала аж до 1940-х років і пішла на спад лише тоді, коли масово перестали відзначати День святого Валентина і дарувати на це свято подарунки. Правда, деякі вважають, що як раз анти-валентинки і стали причиною «гріхопадіння» Дня всіх закоханих, а інтерес до неї відродився тільки в кінці ХХ століття.
