Плавучий ринок в дельті Меконгу

Пише блогер Сергій Анашкевич:

Колись тут все було зовсім інакше.

По водах Меконгу носилися американські військові кораблі, озброєні кулеметами, їх обстрілювали в'єтнамські партизани, американці стріляли і бомбили у відповідь, і досить часто численні канали та протоки жовтої ріки набували кольори крові...

Сьогодні ці місця більше нагадують епізоди фільму «Водний Світ» з Кевіном Костнером, що не потрапили в основну версію фільму.
Земля тут не має значення.

Вода. Ось, що дає життя, роботу, їжу.

Провівши цілий день в човні, серед плавучих мешканців сіл, і побачивши безліч моментів з життя людей водного світу Меконгу, я можу сказати, що тут взагалі все влаштовано якось зовсім по-іншому.

Наприклад, ринок, де продають овочі та фрукти. Яким ми звикли бачити такі ринки? Прилавки, торговці-південці, ваги, гори кавунів, ящики з персиками, помідори і капуста в багажниках «п'ятірок» або фургонах «Газелей».

Забудьте! Тут торговельних прилавків немає. Є просто човни, набиті під зав'язку бататом, ананасами, водяним горіхом, морквою і все тими ж кавунами...

Світанок приходить на плавучий ринок із запізненням.

Так-так, саме так. Сонце тільки-тільки піднімається над горизонтом без чверті шість, а жовтими водами Меконгу вже щосили ковзають моторні та веслові човни, прямуючи до епіцентру ділового життя — плавучого ринку.

Здалеку він здається якимось невиразним і зовсім нудним. Борт до борту пришвартовані десятки старих дерев'яних човнів з палицями, що високо стирчать, і здається, що біля них абсолютно нічого не відбувається.

Але це зовсім не так. Чим ближче ми підпливаємо до перших човнів, тим більше розуміємо, що з хвилини на хвилину нас засмокче у вир шуму, гамору човнів, крикливих торговців, мішків, що летять 4-циліндрових моторів.

Прилавки на плавучому ринку виглядають ось так.

Великий, як правило, старий човен, навантажений товаром по вінця що або повільно дрейфує, або стоїть на якорі посеред річки в очікуванні покупців.

Покупці пересуваються на човнах поменше. Як ми ходимо між рядами на продуктовому ринку, так і ці човни снують між овочевими баржами в пошуках потрібних товарів і прийнятної ціни.

Більшість овочевих барж має в носовій частині високий жердину, на якій або нанизані, або просто прив'язані овочі або фрукти — капуста, морква, солодка картопля, банани, ананаси і т.д. Це рекламний вказівник. На жердину підвішують те, що продається на цьому човні. Зроблено це, щоб покупець здалеку міг побачити товар.

Жердина

Торгівля в самому розпалі. Все відбувається досить швидко. Човен підлітає до плавучої овочебази, двигун глушиться і висмикується з води, коротка торгівля, мішок з овочами летить на човен, назад покупець передає пачку донгів.

До речі, гроші у В'єтнамі не паперові, а зроблені з матеріалу, що нагадує поліетилен. Це дуже практично у країні, де висока вологість і половина населення живе або на рисових полях, або в дельті Меконгу. Паперові гроші зношувалися б з шаленою швидкістю...

В'єтнамці — доброзичливі люди).

Тук-тук, хто в хатці живе?

Перевантаження товару.

Водяний горіх в дельті — товар нарозхват (чорний на середній човні).
Чесно кажучи, своєрідна штука. Я її не зрозумів...

А ось ананаси у В'єтнамі шалено смачні.

Часом буває так, що до торгового човна причалює одночасно кілька човнів покупців, і всі один одному допомагають завантажитися, передаючи мішки з овочами по довгому ланцюжку.

Робота, як на галерах.

Будні торговців коренеплодами (не знаю, як вони називаються).

Начебто на воді, а копошишься, як у землі.

Закупівля кавунів.

Плавучий ринок в дельті Меконгу.

Плавзасоби тут так само різноманітні, як машини на наших дорогах.

Хтось повільно гребе веслами...

Хтось вальяжно управляє двигуном за допомогою ноги.
Взагалі, в'єтнамці люблять понтуватися і часто летять по протоках на пристойній швидкості, керуючи човном однією ногою.