Прогулюючись по вулицях Сочі, важко повірити, що ще якихось 100 років тому тут була болотиста місцевість, повновладними господарями якої були хмари малярійних комарів. Ні про якому курорті і мови бути не могло, в місті регулярно фіксували випадки захворювання жовтою лихоманкою.
Теплий і вологий субтропічний клімат як не можна краще сприяв розвитку в цій місцевості комарів, переносників небезпечних захворювань. Це сильно ускладнювало освоєння цих місць, але лише на початку XX століття влади стали боротися з малярійними комарами всіма доступними засобами. Головними ворогами були оголошені болота, та на території району інтенсивно висаджували дерева, що поглинають велику кількість вологи: евкаліпти і платани. У Сочі досі є платанова алея — улюблене місце відпочинку городян і туристів, яка була посаджена в часи боротьби з заболочуванням.
Крім висадки поглинають воду дерев, проводилися обробки водойм хімічними препаратами, покликаними знищити комах та їх личинок, а також велася боротьба з малярією за допомогою бактеріологічних препаратів. Все це давало певний ефект, але в районі як і раніше регулярно фіксувалися спалахи малярії.
З появою в 1925 році в водоймах Адлерському району риби під назвою гамбузия у городян з'явилася надія. Батьківщиною гамбузии є Північна Америка, звідки вона і була завезена на чорноморське узбережжя. Ця маленька, але дуже ненажерлива риба живиться личинками малярійних комарів, з'їдаючи близько 300 штук всього за 5 хвилин. Завдяки успішної акліматизації і хорошому апетиту, вона зуміла впоратися з цими двокрилими переносниками жовтої лихоманки, і, 1956 рік став першим в історії міста, коли не було зафіксовано жодного випадку захворювання. Навіть знаменитий лікар-бактеріолог С. Ю. Соколов, який присвятив свою трудову діяльність боротьбі з малярією в Сочі, визнавав, що саме завдяки гамбузии вдалося врятувати місто від жовтої лихоманки.
Незважаючи на те, що загроза малярії минула, гамбузию продовжують розводити в сочинському розпліднику «Гамбузия» і розселяють по водоймах міста для профілактики. Звідси також розсилають мальків по всіх куточках світу, де люди потерпають від засилля малярійних комарів і потрібна допомога цієї чудесної рибки.
В знак подяки гамбузии сочинцы навіть встановили в Адлерському районі міста бронзовий пам'ятник. Якби не ця маленька рибка, хто знає, як би склалася доля Сочі, міста-курорту і столиці Зимової олімпіади 2014 року.
